11-23 грудня 2014 у гостях веб-конференції — о. Микола МИШОВСЬКИЙ, головний редактор сайту і часопису "CREDO", священик Кам'янець-Подільської дієцезії Римо-Католицької Церкви
Місія священика на фронті
Отець Микола був активним душпастирем під час Революції гідності. В ніч на 11 грудня 2013 року, під час наступу силовиків на Майдан, він був на передовій, духовно підтримував протестуючих і закликав силовиків не йти проти народу. Сьогодні священик буває як капелан у зоні АТО.
Отче, розкажіть, що відбувалося вночі 11 грудня рік тому на Майдані? І що це за православний хрест, який тоді височів над натовпом (його видно на фотографіях з цих подій)?
Той хрест є одним із символів ночі на 11 грудня. Його тримав один із присутніх священиків, який там знаходився. Тим хрестом, піднявши його, хотіли зупинити беркутівців.
Отче, коли солдати Вас запитують: "Чи вбивати гріх?" Ваша відповідь їм?
Солдатам відповідаю, що війна не є їхньою забаганкою. Вони обороняють своє власне життя, свою родину і свою країну. Якщо, обороняючись, вони когось уб’ють, це буде їхнім тягарем, але не є їхнім гріхом. Слід чітко відділити вбивство як забаганку, вбивство ненавмисне та вбивство для оборони, своєї чи когось іншого. Перелічені вбивства — це абсолютно різні речі. Я пояснюю тим солдатам, що вони повинні більше думати про тих, кому служать і кого захищають, аніж про тих, кого вимушені зупиняти.
Отче, а що каже владика на вашу суспільну активність?
Мій єпископ Леон Дубравський благословляв мене на моє служіння на Майдані та на виїзди в зону АТО. А також активно заохочує інших священиків поїхати до військових як капелани. Зокрема, вважає що хоча б на один тиждень зобов’язаний поїхати кожен священик.
Шановний отче, чи повинні Церква і священики зокрема допомагати армії закуповувати зброю та технічне обладнання? Запитую, бо прочитав новину, що єпископ УПЦ (МП) сказав, що цього робити не можна.
Я не маю морального права відповідати за іншу людину. Тим паче, якщо вона іншої конфесії. Це думка того єпископа і я її не поділяю. Священики Римо-Католицької Церкви, серед яких є багато моїх друзів, активно займаються волонтерською діяльністю на своїх парафіях: завозять солдатам теплі речі, одяг, прибори нічного бачення, бронежилети, взуття, обладнують бронетранспортер. Про закупівлю зброї не чув. Хоча один товариш жартував, що якби мав гроші на танк, то би вислав.