Звіт про стан національних заповідників "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра" було оприлюднено перед початком 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходить з 16 по 27 червня в Камбоджі.
До кінця року Україні рекомендували прийняти новий закон про культурну спадщину, в якому описувалися б поняття буферних зон, а також об'єднати буферні зони заповідників і ввести в них мораторій на нові забудови. У Київраді сумніваються, що рекомендації будуть виконані.
Звіт про стан національних заповідників "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра" було оприлюднено перед початком 37-ї сесії Комітету всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, яка проходить з 16 по 27 червня в Камбоджі.
Документ був підготовлений за підсумками моніторингового візиту до України експерта Міжнародної ради з питань пам'яток та історичних місць (ICOMOS) при ЮНЕСКО Тодора Крестева. Причиною перевірки Києво-Печерської лаври та Софії Київської став резонанс, викликаний активною забудовою буферних зон заповідників – територій, на яких будь-яке будівництво має узгоджуватися з ЮНЕСКО.
У звіті говориться, що рекомендації моніторингових місій в Україні не виконуються. Зокрема, на 33-й сесії ЮНЕСКО, яка відбулася в 2009 році, країні радили створити єдиний орган управління об'єктами всесвітньої спадщини і ввести мораторій на забудову буферних зон, на 34-й сесії (2010 рік) – прийняти генеральний план Києва, на 35 - ї (2011 рік) – розширити межі буферних зон. Жодна з цих рекомендацій не була виконана. "Місії повідомили, що генеральний план наразі знаходиться на узгодженні в місцевих органах влади, і його прийняття блокується депутатами місцевої ради", – наголошується в документі.
Серед інших проблем автори говорять про суперечливе законодавство, яке "спрощує забудову буферних зон": "Закон про містобудування не передбачає обов'язкової археологічної експертизи проектів будівництва, не передбачає участі громадськості в обговоренні проектів. Ці протиріччя визнаються владою, але не усуваються". Крім того, йдеться про відсутність єдиного управління об'єктами: "Зараз адмініструванням об'єктів культурної спадщини займаються Міністерство культури, Київський муніципалітет, адміністрації заповідників, представники церкви та громадських організацій. Це призводить до розрізнених рішень".
Місія констатує "розмитість законодавчих норм". "Висотність будівель, дозволених в буферних зонах, вказується від 12 до 25 м, але широкий діапазон призводить до того, що всі нові будівлі мають максимальну висоту. Вони не просто змінюють буферну зону, але і погіршують архітектуру своєю перевантаженістю і претензійністю, створюючи стиль псевдо-історизму, модний останнім часом у Києві", – повідомляється у звіті. Моніторинг також виявив "плачевний стан" Варязьких печер, розташованих на схилах Дніпра, пов'язаний з "гідрологічними і геологічними чинниками".
Автори документа закликають Україну до кінця року прийняти генеральний план Києва з уточненням нових буферних зон, а також підготувати план реконструкції Варязьких печер. Крім того, рекомендується прийняти новий рамковий закон "Про культурну спадщину", в якому були б описані базові поняття: "буферна зона", "межі буферних зон", режими забудови.
"Глава гуманітарного управління адміністрації президента повідомив, що Віктор Янукович внесе до кінця року цей закон до парламенту", – уточнюється у звіті. Експерти запропонували об'єднати буферні зони Софії та Лаври з територією Майдану Незалежності та Дніпровськими схилами, а також ввести повний законодавчий мораторій на забудову цих територій.
Директор заповідника "Софія Київська" Олена Сердюк впевнена, що рекомендації фахівців ЮНЕСКО можна виконати в строк. Тим часом у Київраді налаштовані песимістично. "Як можна говорити про прийняття генплану, якщо незрозумілий статус Київради? Верховна рада не призначає вибори і не продовжує нам повноваження. Немає гарантії, що прийняті в цей період Київрадою рішення будуть легітимними", – зазначив голова постійної комісії Київради з питань культури і туризму Дмитро Нікульшин ("Батьківщина").
В українському бюро ICOMOS переконані, що невиконання міжнародних рекомендацій загрожує заповідникам "Софія Київська" і "Києво-Печерська лавра" виключенням зі списку всесвітньої спадщини. "Наша країна відверто ігнорує рекомендації ЮНЕСКО. Таке відчуття, що комусь це просто вигідно, адже якщо об'єкти виключать зі списку ЮНЕСКО, з ними можна буде робити що завгодно –будувати на їх території торгові центри, готелі та інші комерційні об'єкти", – вважає віце-президент київської організації Національної спілки архітекторів, член ICOMOS Георгій Духовичний. Про це повідомляє Газета "Коммерсантъ Украина".