Нижні Митрополичі сади біля головного собору УГКЦ у Львові остаточно повернуть у власність Української Греко-Католицької Церкви.
Про це повідомляє zaxid.net з посиланням на міського голову Львова Андрія Садового.
Ця ділянка площею понад 2 га між вул. Листопадового Чину і собором завжди була у власності Церкви, однак в радянські часи її передали концерну радіомовлення. Суди за митрополичі сади тривали роками.
«Ця справа двічі перебувала на розгляді у Верховному Суді. І ось 11 червня у позові було відмовлено повністю», – написав мер Львова у Telegram.
Справа тривала кілька років і проходила всі судові інстанції аж до Верховного Суду. Військова прокуратура Львівського гарнізону, яка представляла інтереси Держспецзв’язку, намагалася скасувати рішення міської ради про передачу земельної ділянки Українській Греко-Католицькій Церкві.
Нагадаємо, Святоюрська гора – це великий комплекс довкола церкви Святого Юра з садом, який заклали у 1762-1771 роках. Ця територія належить до спадщини ЮНЕСКО і перебуває у постійному користуванні Львівської архиєпархії УГКЦ. На верхніх садах відбуваються урочистості, концерти, територія доглянута. Тим часом нижні, за які йшов спір, занедбані і не використовуються.
Цю ділянку радянська влада від 1951 року разом з іншими землями та нерухомістю закріпила за Львівським обласним управлінням зв’язку. На території нижніх садів були розташовані ретрансляційні вежі Львівської філії концерну РРТ (Концерн радіомовлення, радіозв’язку та телебачення), які глушили радіозв’язок у часи СРСР. Останню з них демонтували у 2016 році. Тоді ж приватний нотаріус з Києва зареєстрував за концерном право власності на трансформаторну підстанцію та технічний будинок радіостанції, що розташовані на цій ділянці. А Львівська міська рада у 2020 році зареєструвала право власності на ділянку та передала її в користування Курії Львівської архиєпархії УГКЦ. Однак прокуратура вважала, що міська рада не мала права розпоряджатися землею державної власності, та звернулася до суду, який скасував ухвалу міської ради. Міськрада оскаржила рішення в апеляції і касації, також зверталась до президента, голови Верховної Ради та прем’єр-міністра з проханням допомогти вирішити це питання. Таке ж звернення до президента підписали 40 народних депутатів.