У промові на щорічному Католицькому молитовному сніданку, що відбувся 14 березня у Вашингтоні, митрополит Борис Ґудзяк зосередився на глибинній суті війни в Україні та її значенні для всього світу.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ з посиланням на Службу комунікації Філадельфійської архиєпархії УГКЦ.
«У ХХІ столітті, коли майже все можна купити і продати, коли правда стає договірною, коли медіа, політика, дипломатія та популярна культура зумовлені антиетикою постправди, українці кажуть: «Ні! Не все можна захопити. Існує добро, а існує абсолютне зло. Є правда, а є брехня». І роблять це, жертвуючи власними життями, свідомо і вільно», — сказав владика Борис.
Національний католицький молитовний сніданок був започаткований у 2004 році у відповідь на заклик святого Івана Павла ІІ до «нової євангелізації» і проводиться щороку. Він збирає релігійних лідерів, політиків, урядовців і мирян. Цьогоріч у ньому взяли участь понад 1000 осіб.
Крім митрополита Ґудзяка, промовцем на заході також був Картер Снід, директор Центру етики та культури, професор права та політології в Університеті Нотр-Дам, який говорив про захист гідності ненароджених.
Архиєпископ Філадельфійський наголосив, що українці демонструють світу, що існують принципи, заради яких варто жити і навіть померти, — це гідність, правда, свобода.
«Ми бачимо їхню безстрашність і інтуїтивно розуміємо, що це не бездумна бравада. Це — віра у вічність. Українці готові ризикувати життям, тому що їхній страх смерті не остаточний. Цей страх перемагає надія на вічне життя», — зауважив митрополит.
Під час промови владика Борис попросив до слова-свідчення о. Михайла Димида, син якого — Артемій — пішов на війну добровольцем і загинув улітку минулого року. Отець Михайло попросив присутніх молитися і підтримувати Україну в її боротьбі за свободу та гідність.
Митрополит Борис також наголосив на чотирьох основних принципах соціального вчення Католицької Церкви: повазі до людської гідності, солідарності, субсидіарності й загальному благу, а також на тому, як вони увиразнюються під час війни в Україні. Прикладом глибокої людської солідарності є те, як українці у відносно безпечних регіонах прийняли внутрішньо переміщених осіб, а субсидіарність — прийняття рішень на низькому рівні — є принципом, за яким діють Збройні сили України.
Він подякував американським католикам за молитву, підтримку й фінансову допомогу і попросив продовжувати, адже війна триває, виснажуючи всі ресурси України.