В Офісі Президента очікують, що предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (1900-1944), митрополит Андрей Шептицький найближчим часом отримає почесне звання "Праведника народів світу" .
В Офісі Президента очікують, що предстоятель Української Греко-Католицької Церкви (1900-1944), митрополит Андрей Шептицький найближчим часом отримає почесне звання "Праведника народів світу" .
Про це повідомляє Офіс Президента у Facebook.
"Митрополит Шептицький є взірцем любові до ближнього. Рятуючи життя людей у часи Другої світової війни, він здобув особливу шану єврейської громади. Справедливо очікуємо, що найближчим часом ім’я Андрея Шептицького посяде своє місце серед Праведників народів світу", - йдеться в повідомленні ОП з нагоди 155-ї річниці від дня народження митрополита Шептицького.
Там наголошують, що важко знайти сферу життя українців, де не було б внеску Шептицького, – розбудова української церкви, збереження культурної спадщини та меценатство, благодійність, допомога сиротам, турбота про молодь, підтримка освіти та розвиток фінансово-економічної діяльності.
"Задовго до самостійності України Андрей Шептицький уже бачив її рівною серед рівних у колі європейських держав. Тому так важливо, щоб ті, хто ще не мав змоги познайомитися з постаттю Андрея Шептицького, пізнали його, а ті, хто вже шанує, стали його справжніми послідовниками. Справа митрополита Андрея на благо церкви, України та нашого народу має продовжуватися й надалі!" - йдеться в повідомленні.
Нагадаємо, Митрополит Андрей Шептицький (Глава УГКЦ 1901-1944) народився 29 липня 1865 року в с. Прилбичі, що на Яворівщині. За час свого служіння значно розбудував Греко-Католицьку Церкву як в Україні, так і за кордоном. Будучи одним із найбагатших людей Галичини, щедро спонсорував українські культурно-просвітницькі товариства, надавав стипендії молодим митцям. У 1905 році заснував Національний музей у Львові і придбав для нього велику кількість експонатів. Підтримував українську економічну діяльність, сприяв відкриттю кооперативів. Як Галицький митрополит був депутатом Віденського парламенту та Галицького сейму. Зазнавав утисків більшовиків. Помер 1 листопада 1944 року внаслідок тяжкої хвороби.