Митрополит Запорізький УПЦ МП Лука (Коваленко) у своєму телеграм-каналі критично висловився на адресу відомого боксера Олександра Усика, який в День незалежності отримав від Володимира Зеленського Орден Свободи й подарував президенту свій пояс чемпіона світу у важкій вазі за версією WBC.
Про це повідомляє Релігія в Україні.
Лука звинуватив боксера, який публічно декларує себе вірним УПЦ МП, в сидінні на двох стільцях та реверансах у бік влади, яка чинить гоніння УПЦ МП, а не піднімає свій голос на її захист. У якості протилежного прикладу митрополит навів іншого боксера Василя Ломаченка, який не боїться захищати УПЦ.
Про поведінку Олександра Усика.
Зараз дуже багато говорять про боксера Олександра Усика, який метушиться, як у смішній історії - між розумними і красивими. Про те, чому він не виступає на захист Церкви? Дивлячись на нього, я бачу, як ця людина намагається всидіти на двох стільцях. То він робить глибокий реверанс у бік влади, яка влаштовує відкрите гоніння на нашу Церкву, то після цього раптом приходить до храму і позиціонує себе, як прихожанин УПЦ. Його душа метушиться. Важко жити людині, у якої, з одного боку, на кону мільйони й амбіції, які потрібно зберегти, а з іншого боку - совість, яка душу все-таки викриває.
Мільйони - це справа тимчасова, а душа - вічна. За жодні гроші суд Божий не купиш. А совість уже зараз викриває душу і змушує її мучитися і страждати. Друг Олександра, боксер Василь Ломаченко, не побоявся сказати своє слово на захист Матері-Церкви, хоча перебуває в такому ж становищі, як і Усик. Олександр хороший спортсмен, чудова людина, але головне запитання, яке поставить Бог кожному з нас: «Яким ти був християнином?»
Можна, звісно, в цьому житті шукати свою вигоду, йти на компроміси, але совість нічим не можливо заглушити. Підтримувати Церкву в благополучні часи, допомагати Їй, коли тобі за це нічого не буде - у цьому немає жодного подвигу і праці. Але цінність кожної душі перевіряється в такі моменти, коли тобі потрібно обирати між Богом і власним егоїзмом, між стражданнями за Христа і зрадницьким благополуччям.
Я молюся про те, щоб Олександр був насамперед вірним чадом Христа, а вже потім, якщо Бог дасть, спортсменом, чемпіоном тощо. Щоб на першому місці для нього була вірність Матері-Церкви, а не гроші, титули і звання.