Представники громадянського суспільства, релігійних, наукових та культурних спільнот України та інших країн закликали парламенти країн європейської спільноти схвалити заявку України на отримання статусу кандидата в ЄС та проявити політичну волю для реалізації цього статусу.
Наголошується, такий крок стане проявом підтримки європейської спільноти України у війні з країною-агресором Росією та значно посилить її спроможність до опору. А у післявоєнний час стимулюватиме українців зробити необхідні кроки для досягнення інтеграції та створить інституційну основу для відбудови економіки. У той же час ЄС отримає кандидата, який своєю енергією, переконаннями та цінностями допоможе оновити весь проєкт Європейського Союзу.
Експерти Українського центру європейської політики, який й ініціював звернення до парламентів, наголошують, що європейські прагнення України ґрунтуються на волі народу та підтверджені досягненнями, які країна зробила після підписання у 2014 році Угоди про асоціацію.
Зокрема, з цього часу досягнуто значного прогресу у наближенні національного законодавства до ЄС. Україна інвестувала значний інституційний та політичний капітал у реалізацію Угоди. Так, було створено Урядовий офіс з питань європейської та євроатлантичної інтеграції України та призначено в профільних міністерствах заступників міністрів, спеціально відповідальних за європейську інтеграцію. Запрацювала спільнота експертів, юристів та державних службовців, які сприяли наближенню українського законодавства до ЄС.
Прогресу досягнуто практично в усіх розділах Угоди про асоціацію, а в деяких галузях Україна є більш просунута, ніж багато колишніх кандидатів на початку вступу. Норми ЄС почали застосуватися на практиці у таких секторах, як державні закупівлі, енергетика, трансплантологія та реформа ринкового нагляду.
Без сумніву Україні потрібно зробити ще багато важливих кроків, адже наближення законодавства ЄС є складним завданням для пострадянської країни, однак, власне, надання статусу кандидата в ЄС і стане тим політичним сигналом для українського суспільства, який допоможе їх здійснити, водночас Україна отримає доступ до технічної допомоги та структурних фондів ЄС для впровадження комплексних реформ.
Виконавча директорка Українського центру європейської політики Любов Акуленко зазначає, що питання отримання кандидатського статусу, а потім членства в ЄС, це завжди політичне рішення. Його могли приймати ще десятиліттями, однак війна з росією значно пришвидшила усі процеси, хоч і платимо ми за це таку високу ціну.
Тепер, за її словами, багато чого буде залежати саме від нас, адже ми отримаємо нове домашнє завдання, за яким потрібно буде демонструвати результати. У країн європейської спільноти повинні розвіятись всі сумніви щодо наших спроможностей працювати в сфері безпеки та політичних реформ. «Шлях України до ЄС – це перетворення країни на справді європейську демократію, в якій подолана корупція, працює незалежна судова система, запроваджені європейські стандарти і практики для бізнесу. Те, що Україна розпочала шлях до отримання статусу країни-кандидата, це історичний шанс і ним треба скористатися».
Голова правління Центру політико-правових реформ Ігор Коліушко зазначив, що самовіддана боротьба проти московської імперської агресії засвідчили всьому світу, що українці віддані європейським цінностям. Тож отримання статуту країни кандидата в члени ЄС стане важливим етапом повернення України в європейську сім’ю народів. «Немає жодних сумнівів і в швидкому членстві України в ЄС, і в успішній нашій інтеграції в ціннісний і правовий простір ЄС, і в збагаченні цього простору нашими енергією, переконаннями і досвідом», – каже він.
Голова правління Фундації DEJURE Михайло Жернаков звертає увагу на те, що в опитувальнику ЄС під #1 питання верховенства права, і це невипадково. Адже від цього прямо залежить буквально все – і захист прав людей, й іноземні інвестиції і, відповідно, стан економіки. І зрештою, чи зможе Україна вважатися справді європейською країною.
«Схвалення заявки на отримання статусу кандидата в ЄС – це визначальний момент не лише для України, а й для євроспільноти. Це шанс для України нарешті повернутись до європейської родини. Але це також можливість для ЄС допомогти захистити кордон демократичного світу, де українці, жертвуючи своїм життям, довели свою гідність», – зазначають автори звернення.
Звернення, датоване 20 травня, до парламентів країн Євросоюзу уже підписали понад сотня моральних та інтелектуальних авторитетів України та світу. Серед них: правозахисник, один із провідників кримськотатарського національного руху Мустафа Джемілєв; український вчений, релігієзнавець Ігор Козловський; Глава УГКЦ Блаженніший Святослав (Шевчук); Предстоятель Православної Церкви України Епіфаній (Думенко); Головний рабин м. Києва та України, президент Об’єднання юдейских релігійних організацій України Яків Дов Блайх; Голова Духовного управління мусульман України, Верховний муфтій Ахмед Тамім; український правозахисник, дисидент Мирослав Маринович; Антонюк Валерій Степанович, голова Всеукраїнського Союзу Церков Євангельських Християн-Баптистів; Паночко Михайло Степанович, Старший єпископ Української Церкви Християн Віри Євангельської; Носов Станіслав Вікторович, президент Української уніонної конференції Церкви адвентистів сьомого дня; Маркос (Оганесян), Єпископ Української єпархії Вірменської Апостольської Церкви; В’ячеслав Горпинчук, Єпископ Української Лютеранської Церкви; Падун Леонід Миколайович, Старший єпископ Української Християнської Євангельської Церкви; журналісти Лариса Івшина, Алла Лазарева, Наталія Соколенко, Андрій Куликов, Наталія Лігачова, Галина Бабій та ін.; правозахисниця Олександра Матвійчук; експерти з європейської інтеграції Ігор Коліушко, Олена Павленко, Андрій Андрусевич, Михайло Жернаков, Ганна Гопко; історик Ярослав Грицак; лідер гурту «Океан Ельзи» Святослав Вакарчук; професорка Римського університету «Сап’єнца» Оксана Пахльовська та інші.