Мормонізм – загальна назва релігійного руху, який включає низку деномінацій і сект. Найбільшою спільнотою є Церква Ісуса Христа святих останніх днів, центр якої знаходиться в Салт-Лейк Сіті (штат Юта) і налічує близько 12 мільйонів членів по цілому світі. Другою за величиною мормонською деномінацією є Спільнота Христа (також відома як Реорганізована Церква Ісуса Христа святих останніх днів), центр якої знаходиться в Міссурі і налічує 250 000 вірних. Існують також менші спільноти мормонського напрямку чисельність деяких з них не перевищує 200 чоловік. В Україні зареєстровано релігійну організацію Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, центр якої знаходиться в Києві.
Мормонізм – загальна назва релігійного руху, який включає низку деномінацій і сект. Найбільшою спільнотою є Церква Ісуса Христа святих останніх днів, центр якої знаходиться в Салт-Лейк Сіті (штат Юта) і налічує близько 12 мільйонів членів по цілому світі. Другою за величиною мормонською деномінацією є Спільнота Христа (також відома як Реорганізована Церква Ісуса Христа святих останніх днів), центр якої знаходиться в Міссурі і налічує 250 000 вірних. Існують також менші спільноти мормонського напрямку чисельність деяких з них не перевищує 200 чоловік. В Україні зареєстровано релігійну організацію Церкви Ісуса Христа святих останніх днів, центр якої знаходиться в Києві.
Історія
Історія Мормонізму розпочалась в західному Нью-Йорку у 1820 роках. На хвилі релігійного Другого Великого Пробудження (Second Great Awakening), яке супроводжувалось стрімкою індустріалізацією США, через яку велика частина американського суспільства була розгубленою. Поміж тих людей, які з ентузіазмом сприйняли ідеї прогресу було сімейство Джозефа і Люсі Сміт, які перебрались на захід штату Нью-Йорк у 1816 році у пошуках кращих економічних можливостей. Вони оселились в селі Пальмира поруч із каналом Ері, який якраз споруджувався та зв’язав район великих озер із Атлантичним океаном. Сім’я Смітів довший час не могла визначитись щодо своєї релігійної приналежності та не могла остаточно обрати до якої з протестантських деномінацій (активність та заснування нових зросла на хвилі Другого Пробудження) приєднатись. Їх третій старший син Джозеф-молодший (Josef Jr.) (1805-1844) був сильно засмучений невдалими пошуками «істинної Церкви». За пізнішою офіційною церковною традицією весною 1820 року, коли хлопцю було 14 років, під час молитви про божественне осяяння на фермі свого батька він побачив видіння: йому з’явились дві постаті, одна з яких промовила, вказавши на іншу: «Це мій улюблений син, слухай Його». Тоді ж за свідченнями мормонів хлопець почув, що неповинен приєднуватись до жодної деномінації, бо всі вони «помилкові».
Мормони також проповідують, що протягом наступних років Джозеф Сміт (молодший) мав кілька видінь, з яких він зробив висновки, що Бог обрав його інструментом, щоб відновити правдиву Церкву Христа, оскільки всі помиляються і протягом історії істину було викривлено злими людьми. Для того, щоб Сміт виконав це завдання, ангел, який промовляв до нього, у 1823 році показав йому золоті таблиці, на яких була написана релігійна історія древніх людей. Ці таблиці, за свідченнями Сміта, він знайшов закопаними на горі поблизу родинної ферми. Протягом наступних років Сміт за допомогою спеціального приладу перекладав ці записи англійською мовою та опублікував у 1830 році під назвою «Книга Мормона». Книга містила священну історію трьох суспільних груп, які заселили Америку ще в до-колумбовий період (Від 2200 р. до н.е. до 400 р. н.е.). За словами Сміта, воскреслий Христос відвідував цих людей, проголошував їм Євангеліє. Книга отримала свою назву від імені Мормона, який, за словами Сміта, й написав історію на золотих таблицях. А ангела, який дав Сміту одкровення, звали Мороній, і він є сином Мормона.
Оскільки жодна з християнських Церков та спільнот, на думку Сміта, не зберегла автентичного вчення Ісуса Христа, то була потреба в оновленні авторитету, осяяного Святим Духом. Тому весною-літом 1829 року за вченням мормонів було відновлене священство ранньої Церкви: Сміт та його колега Олівер прийняли хрещення від Івана Хрестителя, апостолів Петра, Якова та Івана. 6 квітня 1830 року Джозеф Сміт заснував «Церкву Ісуса Христа». «Книга Мормона» стала ключовою книгою нової деномінації, проте вона не заміняла Біблію, а стала додатком до неї. У 1938 році назву деномінації було змінено на «Церква Ісуса Христа святих останніх днів».
Утворення нової деномінації Смітом було сприйнято зі скептицизмом, проте частина людей поставились до цього з прихильністю. Особливий інтерес виявив проповідник Сідні Рінгдон (1793-1866), який вже раніше стояв на позиціях реставраціонізму[1] тому разом зі своїми послідовниками він приєднався до Джозефа Сміта у 1831 році. Разом вони утворили перше мормонське поселення в Кіртланді, Огайо. В цей період Сміт вдосконалив та розширив своє богословське та організаційне вчення. Зокрема, він написав книги «Книга постанов»(1833), яку згодом розширив під назвою «Вчення і завіти». Сміт також заснував поселення в Джексоні, Міссурі, де планував побудувати місто Сіон, або Новий Єрусалим. Проте у 1833 році місцеві жителі прогнали мормонів з Джексона і вони переїхали до Клей-Кантрі, а в 1836 до Калдвел-Кантрі. Також у 1836 році, за словами мормонів, Сміту та Рінгдону в Кіртланді з’явився пророк Мойсей. Поселення в Кіртланді проіснувало до 1838 року. Вже в перших роках в середині Церкви відбувається низка конфліктів, а у 1834 році Сміт заснував Кворум 12-ти апостолів, до якого зачислив найбільш відданих йому послідовників. Створення цієї Ради апостолів за його баченням було реставрацією ранньої Церкви Ісуса Христа. У 1838 році в Міссурі відбулась «Мормонська війна» внаслідок якої мормонів вигнали за межі штату. Після цього члени нової деномінації оселились в штаті Іллінойс, де побудували храм в місті Науву (в юдейському стилі з вкрапленнями масонської архітектури), яке стало найбільшим поселенням штату. В Науву мормони мали повну релігійну, фінансову, політичну і соціальну владу.
Вже від початку свого заснування мормони розпочинають активну місійну діяльність, яка сягає навіть Європи, звідки починають прибувати нові члени Церкви. Розвиток міста Науву спонукав Сміта навіть висувати свою кандидатуру на посаду президента Сполучених Штатів. Він також впроваджує низку доктринальних і обрядових нововведень, таких як, хрещення і вінчання померлих та багатоженство (яке спершу не оголошувалось на загал, проте керівництво його практикувало), що спричинило черговий конфлікт в середовищі мормонів. Група вірних, які тяжіли до більш традиційного протестантизму, негативно сприйняли нове вчення про предеінсування людей ще до створення світу, ідею «вічного прогресу» (згідно з якою вірні мормони можуть вдосконалюватись до тої міри, поки не стануть такі як Бог), політеїзм та ін.
В Науву Джозеф Сміт також написав розповідь про своє перше видіння Отця і Сина, коли йому було 14 років та заснував Раду П’ятдесяти, яка представляла теократичне Царство Боже на землі. Проте 27 червня 1844 року група опонентів Сміта вбили його самого та його брата Гірума (який, ймовірно, міг стати наступником Джозефа Сміта). Проте вчинений ними акт тільки посприяв бурхливому розвитку молодої деномінації.
Після смерті Сміта його послідовників очолив Брігем Янг, який з 1840 року очолював Кворум 12-ти апостолів. До Янга приєднались ті, хто цілковито слідували вченню Джозефа Сміта. Проте ті, хто тримався більш традиційних поглядів, сформували власні деномінації Святих останніх днів. Група Янга після конфлікту із іншими насельниками штату Іллінойс змушена була покинути його та оселились тимчасово в штаті Небраска, а у 1847 році перебрались до Скелястих гір, у місцевість, яка згодом стала територією штату Юта. В липні 1847 року група Янга прибула в долину біля Великого Солоного озера (Great SaltLake) і розпочала будівництво там нового поселення і храму. Протягом наступних років мормонські піонери колонізували величезну частину дикої пустелі, яка була згодом названа «Мормонським коридором». Нове мормонське поселення зростало в ізоляції від решти американського народу, та до 1877 року мормонська імперія сягнула 100 000 поселенців, які проживали на території сучасної Юти, та частково штатів Айдаго, Ваййомінга, Арізони, Невади та Каліфорнії. Протягом 1849-52 років мормони заснували кілька місій в Південній Америці і Європі і протягом наступних років кілька десятків тисяч європейців емігрували в США та приєднались до поселенців в Юті. Мормонське поселення жило окремим життям (як теократична держава, на зразок древнього Ізраїля) до 1850, коли було досягнуто компромісу з керівництвом США і утворено штат Юта. Проте, цей компроміс не зняв усіх питань у стосунках між керівництвом Юти і очільниками США, оскільки самі мормони тяжіли до окремішності. У 1852 році керівництво мормонів офіційно оголосили про те, що чоловіки мормони мають право на кілька дружин. У 1860 році близько 30% мормонських сімей було полігамними. Проте така ситуація не була до вподоби очільникам Сполучених Штатів. Ще у 1857 році президент США Джеймс Б’юкенен направив американську армію на Юту. Підставою стало звинувачення мормонів у нелояльності керівництву США та полігамія. Війна 1857-58 років не була надто жорстокою і закінчилась відставкою БрігемаЯнга, очільника Юти, якого у 1858 році змінив Альфред Каммінг, що не був мормоном. Проте самі мормони defacto продовжували вважати Янга своїм лідером. Тиск з боку уряду США на спільноту мормонів призупинився із початком громадянської війни, яка розпочалась у 1861 році. Проте вже у 1870 році Конгрес США знову почав вимагати заборону полігамії в Юті та політичної лояльності до керівництва країни. В обмін на це мормонам гарантувалась релігійна свобода. У 1878 році Верховний Суд США проголосив, що релігійні переконання не можуть бути підставою для полігамії. Таким чином в вересні 1890 року президент Церкви мормонів ВілфордВудруфф видав Маніфест, в якому офіційно забороняв полігамію, того ж року було врегульовано політичний статус Юти, яка остаточно стала одним зі штатів. Цим Маніфестом мормонський лідер проголосив закінчення попередньої ери і початок возз'єднання Мормонізму зі світом, яка була підтверджена Другим Маніфестом, виголошеним перед Конгресом США у 1904 році Джозефом Ф. Смітом (1838-1918), внучатим племінником засновника релігійної спільноти мормонів. Д. Ф. Сміт ще раз підтвердив заборону на полігамію в середовищі мормонів.
У ХХ столітті мормони повністю адаптувались до життя американського суспільства: перейнявшись його цінностями, зокрема американським патріотизмом. У 20-30-х роках під час Великої депресії багато мормонських сімей покинули Юту в пошуках місця праці. Проте зі зростанням секуляризації в американському суспільстві, «сексуальної революції» та інших сучасних тенденцій мормони перейшли на більш жорсткі консервативні позиції, наголошуючи на важливості інституту сім’ї та традиційних цінностях. Тому в другій половині ХХ століття темп інтеграції спільноти мормонів в американське суспільство був значно нижчий, ніж на початку століття.
Стрибок розвитку Мормонізму припадає на час після ІІ Світової війни, коли мормонські місіонери роз’їхались по цілому світу. Протягом 50-60-х років Церква збільшила кількість своїх вірних вдвічі. На сьогоднішній день в світі налічується 14,782,473 вірних, більшість з яких проживає за межами США. Найбільше мормонів є в Північній і Південній Америці та в Західній Європі. Протягом своєї історії Мормонізм розпався на декілька відгалужень, найбільшою спільнотою мормонів є Церква Ісуса Христа Святих останніх днів. Решта мормонських деномінацій є доволі малочисельними.
Особливості віровчення та традиції
Мормони приймають християнську Біблію «настільки, наскільки вона добре перекладена». Додатком до Біблії є «Книга Мормона», яка за переданням мормонів була перекладена Джозефом Смітом з давньої єгипетської мови на англійську. Мормонська доктрина відрізняється від традиційного християнського вчення. Не зважаючи на те, що мормони вірять в Бога-Отця, Сина і Святого Духа, вони вважають їх цілком окремими особами, які поєднані спільною волею. Згідно з віровченням Мормонізму, оскільки Бог став людиною, то й людина здатна еволюціонувати до Бога. Людські душі існували ще перед тим, як почали жити в тілах на землі. Оправдання людини відбувається завдяки вірі і послуху постановам Церкви, а також через покаяння і хрещення шляхом занурення і покладання рук для того,щоб людина отримала дари Духа. Мормони також практикують хрещення померлих або за померлих. Оскільки вірять, що це допоможе тому, хто вже перебуває в духовному світі, стати членом їхньої спільноти. Зі свого боку вважається, що померлий може або прийняти, або відкинути це. Задля цієї мети мормони по всьому світі створюють бази даних, де містяться генеалогічні дані про людей, щоб вірні могли приймати хрещення за своїх померлих предків. Таким чином Церква святих останніх днів володіє найбільшою у світі генеалогічною бібліотекою — Бібліотекою сімейної історії, що знаходиться у центральній частині м. Солт-Лейк-Сіті, шт. Юта, США.
Згідно з вченням мормонів, вірні досягнуть вічного життя як боги, що в доктрині Мормонізму називається піднесенням. Хоч це, за їх вченням , не применшуватиме Божої величі. Навіть ті, хто відкидає Бога, будуть жити у славі. Проте від того, чи була людина мормоном у земному житті, чи ні залежить, в яке Царство вона потрапить після смерті. Згідно з вченням мормонів про спасіння, всі люди (за виключенням сина погибелі) будуть жити у вічності в трьох Царствах: Целестіальному, Террестріальному чи Телестіальному. Найвищий рівень блаженства очікує тих, хто потрапить до Целестіального Царства. Друге Царство буде населене людьми, які, не будучи мормонами, жили добрим життям та прийняли вчення мормонів після смерті (згідно з мормонською доктриною в духовному світі померлим також проповідується спасіння ), а в третьому, Телестеліальному, будуть всі решта. Другий прихід Ісуса супроводжуватиметься першим воскресінням і тисячолітнім царством, під час якого відбуватиметься хрещення мертвих. Пысля цього відбудеться друге воскресіння, земля стане небесною сферою і всі люди будуть жити у вічному царстві. Серед мормонів не існує поділу на духовенство і мирян. У віці 12 років всі хлопці стають дияконами «Аронового священства», у 14 років вони стають вчителями, а у 16 – священиками. Через два роки вони можуть отримати священство Мельхиседека і стати старійшнинами, а також можуть бути покликаними до місійної праці на 18 місяців. Дехто з чоловіків мормонів може стати членом Кворуму сімдесяти, Кворуму дванадцяти апостолів, чи Кворуму Першого президенства (троє первосвящеників, один з яких є Пророком). Управління Церквою святих останніх днів здійснює Пророк або Президент Церкви (який за віруваннями мормонів має одкровення від Христа) разом з радниками: первосвящениками Першого президенства. Їм в цьому допомагає Кворум дванадцяти апостолів, а також Кворум сімдесяти апостолів, які відповідають за окремі регіони. Меншими місцевими провінціями керують президенти, а окремими громадами єпископи. На сьогодні Мормонським пророком є Томас Монсон, а його помічниками-первосвящениками Генрі Айринг і Дітер Ухтдорф. Члени першого президенства мають в Церкві святих останніх днів сан апостолів. Загальна кількість вірних Церкви в світі на сьогоднішній день становить 14,782,473, з них 74,900, які працюють у 405 місіях. А також понад 10 000 місіонерів, які займаються гуманітарною допомогою.
Мормони в Україні
Перша громада Церкви святих останніх днів виникла в Києві у 1991 році, проте хрещення першого члена відбулось ще у 1990 році. З того часу в Україні було засновано ще 62 громади. Українські громади перебувають в складі Президентства Східної Європейської Території, центр якої знаходиться в Москві (Росія). У 1998 році був розпочатий процес будівництва головного храму в Києві. У 2002 році тодішній Президент Церкви відвідав Україну, а у 2007 році будівництво офіційно розпочалось. Храм було освячено у 2010 році Президентом Томасом Монсоном і він став першим храмом мормонів на пострадянському просторі й загалом в Центрально-східній Європі (всього у світі є 141 храм). Київський храм став третім за розмірами мормонським храмом в світі. Президентом Східноєвропейського регіону є Грегорі А. Швайцер. Окрім головного українського храму в Києві мормни мають низку менших храмових споруд, які називаються «Домами Господа» та в яких регулярно відбуваються зустрічі вірних. Як в цілому світі, так і в Україні мормони реалізують багато гуманітарних проектів в медичній, соціальній сферах. Допомагають інтернатам і будинкам пристарілих. За період з 2005 по 2009 рік, Церква отримала і розподілила в Україні гуманітарної допомоги на суму 47,2 млн. гривень. В Україні Церква святих останніх днів має вже понад 10 000 вірних у всіх регіонах країни.
[1]Реставраціонізм (від. англ. restore- відновлювати) – течія в рамках протестантизму, яка наголошує на повному відступництві історичних Церков від вчення Євангелія та втрати ними Духа Святого. Тому на думку реставраціоіністів справжню Церкву треба заснувати знову.
Використані джерела: