У боротьбі проти подальшого визнання ПЦУ світовим Православ’ям РПЦ активно використовує своїх прихильників серед єрархів Кіпрської Церкви та навіть розповідає про розкол у ній.
Про це повідомляє Релігійна правда.
Так, днями у Москві відбулась конференція РПЦ, в рамках якої свої заяви зробили два єрархи Кіпрської Церкви – митрополит Тамасоський Ісая і митрополит Кіккський Никифор.
Перший сварив “євроамериканську політику”, якою керується Кіпр, а другий відкрито виступив із критикою Вселенського Патріарха Варфоломія і нібито його “амбіцій” та підтримав Московський Патріархат, який розірвав євхаристійні зв’язки із Церквами, що визнали ПЦУ.
Крім того, митрополит Никифор видав книжку, присвячену “церковному розколу в Україні”, яку зараз активно просуває РПЦ.
Трохи раніше із критикою Автокефальної Церкви України на проросійських каналах виступав митрополит Лімасольський Афанасій.
А влітку 2021-го шестеро кіпрських синодалів нібито через незгоду з визнанням ПЦУ відмовились взяти участь в соборному богослужінні, призначеному священним Синодом Кіпрської Православної Церкви. Це були: митрополити Лімасольський Афанасій, Морфський Неофіт, Кіккський Никифор, Тамасоський Ісая, а також єпископи Амафунтський Микола і Ледрський Епіфаній.
Паралельно з цими заявами і вчинками на прихильних до МП ресурсах постійно говорять про те, що у Кіпрській Церкві нібито відбувається “розкол” через ПЦУ. Востаннє такий заголовок з’явився 22 вересня у відео про освячення нового храму УПЦ МП на Волині, в якому взяв участь архимандрит Нектарій Бакопулос – секретар “бунтівної” Тамасоської єпархії Кіпрської Церкви. Він, звичайно, не єрарх, втім, і такий згодиться – мабуть, подумали в УПЦ МП.
На думку релігієзнавця Дмитра Горєвого, говорити про розколи дещо передчасно. Насправді, справа у дефініціях, зокрема, у тому, що саме можна вважати розколом.
“Поки вони не створюють паралельної єрархії, не обирають собі предстоятеля, це не є формальний розкол. Але доволі серйозний дзвіночок, коли єрархи відмовляються від служіння зі своїм першоєрархом, неформально це можна вважати розколом. Однак тут постає запитання: чи справді це відбувається через ПЦУ, чи у Кіпрській Церкві є свій внутрішній конфлікт? Мені здається, що питання не стільки у ПЦУ, скільки у тому, що вони мають внутрішній конфлікт. А ПЦУ просто використовують як ширму”, – зауважив експерт.
Він наголосив, що у ситуації з підтримкою кіпрськими митрополитами РПЦ переплітається багато факторів. Й один із них – це гроші.
“Московський Патріархат дуже активно співпрацює з Кіпром, туди їздить багато паломників. Це організовується через різні канали, один з яких це “Імператорське православне палестинське товариство”, яке очолює Сергій Стєпашин. Звичайно, що паломники – це прибуток для митрополії. На території єпархіального управління Тамасоської єпархії за кошти російського бізнесмена Зарінкова навіть побудували храм у суто російському стилі з цибулинними куполами, які повністю вибиваються з місцевого середземноморського пейзажу”, – розповів релігієзнавець.
Також він зауважив і поганий стан здоров’я теперішнього очільника Кіпрської Церкви Хризостома, який має онкологічне захворювання і в травні 2021 року пережив чергову операцію.
“Відверто кажучи, всі розуміють, що за деякий час посада очільника Кіпрської Церкви буде вакантна, тому відбувається певна гра різних кланів і сил. Я думаю, що ця частина єрархів, які орієнтуються на Москву, напевно хочуть з тих майбутніх виборів щось собі вибити”, – сказав Горєвой.
Він пояснив, що кіпрські митрополити можуть торгуватися з Москвою за певну підтримку в обмін на подальше виконання її забаганок. “Ідуть передвиборчі торги, наскільки я розумію. І я думаю, що вони можуть йти не тільки з росіянами, але й з Фанаром”, – додав експерт.
Ще один фактор, який може впливати на активну співпрацю Москви з кіпрськими митрополитами, – це політика влади Кіпру, яка зараз орієнтована на обмеження впливу російського тіньового капіталу. Росіяни своєю чергою намагаються зберегти свій вплив, в тому числі і за допомогою Церкви.