Мукачівська греко-католицька єпархія протягом тижня відзначала 30-річчя виходу з підпілля. Архиєрейське Богослужіння відбулося 1 травня та зібралося чимало вірників єпархії та представників духовенства
Прийшли й ті, хто був на першому публічному богослужінні в Ужгороді 28 квітня 1989 року. Тоді, після 40 років підпілля, перше публічне Богослужіння з виносом Плащаниці відбулося на нині вже старому міському цвинтарі Кальварії. Рівно 30 років минуло, коли вперше тут, на Кальварії, священики могли уже відкрито молитися і не боятися наслідків. Аби взяти у ньому участь, люди долали десятки кілометрів. Сьогодні на цьому місці встановлений хрест-меморіал.
Ще один меморіал розміщений на стінах муру Хрестовоздвиженського кафедрального собору. Тут зібрані імена представників духовенства, які були репресовані радянською владою.
На святковій Службі кілька літніх жіночок передали єпархії розп’яття з дерева, яке використовував священик під час Богослужіння 28 квітня 1989 року. Воно тепер стане експонатом музею єпархії.
Тепер люди згадують про переслідування, про підпільні богослужіння, проведення таїнств і розповідають подекуди, для сучасного вуха, геть незвичні речі. «Боялися люди, правда, що боялися, – розповідає одна з вірянок Марія Коцака. – Але протім все більше і більше людей ходило в церкву. Але нам вже в нашій церві не так було страшно, хоть і били нас там, і вилами кололи, і священика побили – все було...»
Владика-помічник Ніл розповідає, що радянська влада вважала в ті роки Ватикан ворогом, а оскільки Греко-Католицька Церква залишилася вірною Ватикану, то єдиним методом впливу було її знищення. «Єпархія завжди була вірна Святішому престолу, і радянська влада просто не могла це толерувати», – каже владика Ніл.
Світлини зі сайту МГКЄ