Народження пророка Мухаммада не є, подібно до різдва Христового у християн, релігійним святом. Воно являє собою традицію мусульманських громад, які відзначають його тому, що пророк був посланий як милість для світів. Багато мусульман у різних куточках світу проводять зустрічі з цього приводу, підносять молитви за Пророка Мухаммада.
Сам Пророк Мухаммад не вважав власний день народження ні святом, ні особливою датою. Згідно з сунною (практикою пророка), в ісламі є лише два свята - Ід аль-Фітр (Ураза-байрам) та Ід аль-Адха (Курбан-байрам). Тому значна частина мусульман вважає цю дату звичайним днем.
Пророк Мухаммад народився в Мецці вранці в понеділок дванадцятого дня місяця рабі-уль-авваль 570 року (за місячним календерем). Ім'я Мухаммад означає «вихвалений» або «який заслуговує на хвалу».
Коли пророкові виповнилося 40 років, він отримав перше одкровення від Господа, і першою, хто увірував у нього як пророка, була його дружина Хадіджа. Мухаммад упродовж трьох років у Мецці таємно закликав людей до віри в Єдиного Бога. Але коли пророкові було наказано відкрито закликати до ісламу, можновладці міста почали протистояти посланникові. Послідовники ісламу піддавалися різним мукам, тортурам і приниженням, доки їм не довелося залишити рідну землю і переселитися до Медіни, міста за 400 км від Мекки.
У Медіні мусульман ніхто не пригноблював, тому вони могли вільно дотримуватися вчення ісламу. Пізніше іслам розповсюдився на Аравійському півострові, а потім і у всьому світі.
Маулід проходить наступним чином: люди збираються для читання окремих сур Корану, слухають розповіді (часто в поетичній формі і у вигляді багатоголосого, переважно чоловічого, співу) про знаменні події, що сталися за часів Пророка Мухаммада, пригощають людей, які прийшли на Маулід. За це мусульмани отримують небесну нагороду - сауаб - за спільне поминання благородних діянь Пророка і звеличення Всевишнього.