Замість традиційного опису самого ісламу, українські науковці вирішили відштовхнутись від наявного середовища в Україні, мусульманської умми, та описати її особливості. З подібним задумом була створена колективна монографія – «Мусульманська спільнота України: інституціоналізація і розвиток», яку презентували вчора, 21 червня, в Інституті філософії ім. Г. С. Сковороди.
«Завдяки колективній праці ми дослідили прояви мусульманського життя в Україні у його різних сферах, – розповів один з авторів, завідувач сектором східної філософії Інституту ім. Сковороди НАНУ Олег Ярош. – Стисла концентрована форма викладу інформації дає зріз громадянського, освітнього та інституційного життя українських мусульман. Тенденції у поведінці північно-східних сусідів, які проводять репресивну політику, направлені на спотворення інформації та залякування радикалізацією. Тому нам треба чітко уявляти ісламський ґрунт, щоб не поширювати міфи».
Авторами книги став колектив сходознавців та ісламознавців: Олександр Аулін, Денис Брильов, Рустем Жангожа, Юрій Кочубей, Андрій Шабашов та Олег Ярош. Книга побачила світ також завдяки ВГО «Український центр ісламознавства», Українській Асоціації релігієзнавців та ГО «Центр академічного ісламознавства» Молодіжної Асоціації релігієзнавців. Окрім опису різноманітних ісламських організацій України, мова йде про історію ісламу в Україні, про суміжні громадські організації, політичне життя мусульман, ЗМІ та навчальні й наукові центри.
За словами співавтора книги Олександра Ауліна, президента ВГО «Український центр ісламознавства», важливо торкнутись питання політизації ісламу. Спекуляції навколо ісламізму багатьом прокладають шлях до влади, що несе у собі загрозу миру та спокою. При цьому ж українське середовище є толерантним до мусульман. Однак, існують як міжрелігійні проблеми у відносинах, так і серед різних ісламських громад. Професор та провідний науковий співробітник Інституту сходознавства ім. Кримського Юрій Кочубей додав, що сьогодні як ніколи важливо інформувати тих, хто мало собі уявляє, що таке іслам, і як він проявляється у нашій державі.
Натомість окупація Криму та окремих районів Донбасу, де проживала найбільша кількість українських мусульман, докорінно змінила історію і розпочала новий етап для ісламу в Україні. Представниця Кримського півострову, історик Гульнара Бекірова підкреслила, що ситуація жахлива, тривають репресії та обшуки. Це відбувається попри те, що чимала частина мусульман, особливо представників організації Хізбут-Тахрір, виїхала на континентальну частину держави. Подібним прецедентом були обшуки силовиків у мечеті Вінниці, коли представники СБУ не випускали вірних після п’ятничної молитви. Саме тому важливим виглядає обізнаність суспільства про іслам в Україні та про його правдиві риси.
«Мусульмани ще не намацали дно, від якого зможуть відштовхнутись після жахливих подій у Криму та Донбасі, – поділився муфтій ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов. – Через окупацію зламані всі попередні напрацювання і тому все тепер буде інакшим. Цікавим є той факт, що два найновіших ісламських утворення в Україні першими перейшли на бік окупантів. Держава не знає, що робити з організаціями, які підтримують війну проти України. Як і що робити з тими, хто був вимушений переїхати та шукає нового місця для діяльності».
На думку професора Анатолія Колодного, українці цілком могли стати носіями ісламської традиції ще за часів Київської Русі: «Те, що ми не стали мусульманами, а були хрещені – це випадковість. Але з тих пір в Україні є розподіл віруючих на християн та мусульман, особливо за етнічним чинником. Натомість долі кримських татар та українців досить схожі, наші історії йдуть паралельно. Тому прагнення зробити іслам об’єктом релігієзнавчого вивчення є абсолютно правильним».
Книга «Мусульманська спільнота України: інституціоналізація і розвиток» не буде поступати у продаж, а буде безкоштовно надана бібліотекам, молодим науковцям, журналістам та іншим організаціям. Подібна праця спрямована на поширення інформації про іслам та розвіювання міфів, які можуть нести потенційну загрозу українському суспільству. У випадку потреби ви можете звертатись до Інституту філософії НАН України щодо примірника.