Поки державні діячі вирішать, що робити з унікальним надбанням української культури, тисячі пам’яток по всій державі руйнуються і зникають назавжди.
Подивитися на палац Лизогубів у Седнів щороку приїжджають тисячі туристів з усього світу – Європи, Америки, Австралії. Ось що вони бачать – вщент розбиті сходи, облізлі стіни, місцями протікає дах.
За радянських часів унікальну садибу використовували як школу. У 2012 році заклад нарешті переселили у нову будівлю. Тут зробили музей. Але його руйнування триває. Фінансування ледь вистачає на зарплати 4-м працівникам.
Зовсім поруч із садибою Лизогубів – ще одна унікальна пам’ятка - Георгіївська церква. Їй понад 300 років. Зведена без жодного цвяха, і лише з дерева. Фінансування національних пам’яток в Україні здійснюється досить мляво. Невідома навіть точна кількість історичних споруд, які треба відновлювати.
Відтак, на державному рівні спочатку треба з’ясувати, які саме об’єкти потребують ремонту. Потім підготувати кошторис витрат. Гроші можуть виділити міжнародні організації – наприклад ЮНЕСКО.
Та поки державні діячі вирішать, що робити з унікальним надбанням української культури, тисячі пам’яток по всій державі руйнуються і зникають назавжди.