На Донбасі активно йде обговорення щодо перейменування населених пунктів, які підпадають під закон про декомунізацію. І якщо в одних містах та селах на громадських слуханнях легко знаходять компроміс, то в інших на захист комуністичних «дмитріїв» та «артемових» стає Православна Церква Московського Патріархату.
На Донбасі активно йде обговорення щодо перейменування населених пунктів, які підпадають під закон про декомунізацію. І якщо в одних містах та селах на громадських слуханнях легко знаходять компроміс, то в інших на захист комуністичних «дмитріїв» та «артемових» стає Православна Церква Московського Патріархату.
Про це під час прямого включення на телеканалі ZIK розповів журналіст Юрій Герун.
Декомунізація крокує на Сході. Услід за ленінопадом активно обговорюються думки щодо перейменування населених пунктів, названих на честь комуністичних діячів. Та, за словами українських активістів, перед перейменуванням Донбасу слід пройти певне переосмислення своїх цінностей.
«Донбас зрадив тричі – вперше у ХІХ столітті, коли почав вбивати природу. Друга зрада – це зрада віри. Такого знищення храмів, костелів, синагог за комунізму, як тут, ніде більше не було. І третя зрада – зрада України. І ми повинні пройти каяття», – впевнений місцевий громадський діяч Володимир Березін.
Щодо перейменувань, то окрім Артемівська, міська рада якого ухвалила рішення про зміну назви на Бахмут, на черзі також Дзержинськ, який має стати Торецьком, та Красноармійськ. який має перетворитись у Гришине. Однак у безлічі сіл на заваді декомунізації стає Православна Церква Московського Патріархату.
«Щоб не прибирати ці комуняцькі назви – наприклад, село Димитрове чи село Артема, – вони сказали, що, мовляв, не будемо цього комуніста прибирати, просто зробимо Димитрово на честь святого Димитрія, а Артема – на честь святого Артемія. І це кажуть православні священики», – обурюється Березін.
Окрім повернення історичних назв, активісти мають на меті перейменування вулиць на честь українських діячів, які творили на Сході – зокрема, письменника Василя Стуса. А на честь дисидента Олекси Тихого хочуть назвати цілу трасу від Констянтинівки до Словʼянська.
«Процес декомунізації хоча й закріплений на законодавчому рівні, все ж наштовхується на перепони з боку старої-нової влади. Тому відновлення історичної справедливості прийде із відновленням справжньої проукраїнської влади на Сході», – резюмував Юрій Герун.