На фініші до автокефалії треба бути особливо пильними, не давши ворогу нас роз’єднати, - Ростислав Павленко
Директор Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України Ростислав Павленко закликає українців мирно та в спокої будувати нову незалежну Церкву України. Не піддаватися на жодні провокації тих, хто закликає захоплювати храми чи монастирі під якими б прапорами вони не виступали, які б гасла і якою мовою би не проголошували.
Директор Національний інститут стратегічних досліджень при Президентові України Ростислав Павленко закликає українців мирно та в спокої будувати нову незалежну Церкву України. Не піддаватися на жодні провокації тих, хто закликає захоплювати храми чи монастирі, під якими б прапорами вони не виступали, які б гасла і якою мовою би не проголошували. Про це Ростислав Павленко написав у Facebook.
«Побудова незалежної Православної Церкви в Україні – це процес добровільний, в якому беруть участь усі бажаючі, і в якому не місце насильству, залякуванням і провокаціям.
Це розуміють і про це говорять і в УПЦ КП, і в УАПЦ. Про це говорять і в УПЦ – адже в цій Церкві чимало бажаючих спільно, мирно будувати нову незалежну Церкву України.
Інші зможуть залишатись у єдності з Москвою, скільки забажають.
Російські агресори розуміють, що програють бій за душі і серця українців. І опиратимуться щосили. Як у хід іде брехня – ми бачили, бачимо і будемо, на жаль, бачити.
Але брехня – не єдина зброя «гібридного» арсеналу. Є ще ненависть, нетерплячість, нетерпимість… усе, на чому можуть зіграти провокатори.
Тож тепер, на фінішній прямій, треба бути особливо пильними.
Якщо хто кликатиме захоплювати храми, монастирі,
Якщо хтось кипітиме в люті, кликатиме до помсти, закликатиме не чекати, а взяти все і одразу,
Якщо хтось лізтиме судити і встановлювати справедливість тут і зараз, – це провокатори і противники автокефалії.
Під якими б прапорами вони не виступали, які б гасла і якою мовою би не проголошували. Перевдягання і підлаштування – давня зброя агресорів.
Єдність, повага, любов між українцями – це те, що торжествуватиме над люттю і ненавистю агресора.
Ми, українці, незалежно від приналежності до тієї чи іншої Церкви – між собою порозуміємось. Так уже не раз бувало. Не можна лише дати ворогу нас роз’єднати. Бо так також бувало. Не дамо такому трапитись цього разу».