Будівництво бурштинової церкви розпочалося у 2002 році. Воно стало можливим завдяки настоятелю храму, протоєрею Миколі Іщенку.
Будівництво церкви розпочалося у 2002 році. Воно стало можливим завдяки настоятелю храму, протоєрею Миколі Іщенку.
«Я познайомився з отцем Миколою у 2002 році. Він мені розповів, що хоче збудувати храм, і в одну ніч я зробив кілька ескізів. Показав йому, один вибрали, замовили проект в інституті й почали будувати», – пригадує архітектор Заур Папіашвілі.
За його словами, бурштин в оздобленні храму вибрали невипадково.
“З давніх часів відомо, що бурштин має цілющі властивості. Він лікує від багатьох хвороб. А церква лікує хвороби душевні”, – розповідає Заур Папіашвілі.
За словами архітектора, у будівлі храму поєдналися російські та українські традиції сакральної архітектури, що прийняли більш сучасні форми.
Храмовий економ Андрій Іщенко додав, що сама технологія розпису бурштином доволі трудомістка та потребує багато часу: спочатку поверхню покривають спеціальним лаком, потім посипають шаром здрібленого бурштину і зверху накладають ще один шар лаку.
“Розписом займалися художники із Тернопільської області на чолі з Андрїєм Охотським, а сам бурштин закупили у Рівному”, – додає він.
Таким чином, на створення однієї ікони йде кілька місяців, а їх у храмі близько п'ятдесяти. Вручну розписані і стіни храму.
Поряд із будівлею храму розташована хрестильня, будується каплиця, у планах — створення фруктового саду і виноградника.
Храмову територію прикрашають скульптури на біблійні мотиви: Свята Родина, Ісус Христос...
«Ця церква від Бога. Тут усе росте, процвітає, щоразу приходиш – щось нове на території з'являється – трояндочки посаджені, ікони нові, скульптури. І сам наш храм золотий», – говорить мешканка села Валентина Іванівна.
Усього в Дмитрівці близько 850 мешканців. На думку сільського голови Людмили Дзяби, унікальний Бурштиновий храм сприятиме розвитку їх населеного пункту.
Щодня до храму приїздять до 100 чоловік — не тільки із різних областей України, але й із Росії та зарубіжжя.
«Громада дуже вдячна отцю Миколаю за церкву, яку він збудував. Він якось розповідав, що завжди мріяв побудувати церкву в нашому селі, зробити з нього райський куточок. Спочатку скептики не вірили в те, що на території села можна закласти таку церкву, однак йому це вдалося», – підсумувала вона.