На Миколаївщині знайшли яму з пожертвуваннями
Ольвійська міжнародна археологічна експедиція у цьому сезоні під час наукових досліджень давньогрецького міста Ольвії Понтійської зробила низку цікавих відкриттів. Зокрема, у південній частині Верхнього міста відкрито комплекс унікальних споруд, датованих VI-IV століттям до н.е., які дають можливість суттєво покращити наші знання про ритуали і повсякденне життя стародавнього полісу.
Про це кореспондентові Укрінформу розповіла заступник директора з наукової роботи Інституту археології НАН України, доктор історичних наук, керівник Ольвійської експедиції Алла Буйських.
«Цього сезону наша археологічна експедиція Інституту археології НАН України продовжила дослідження в Ольвії Понтійській. Ми зробили низку цікавих відкриттів. Зокрема, в південній частині Верхнього міста при дослідженні теменосу (священна ділянка на честь певного божества — ред.), присвяченого Афродіті, було знайдено багато залишків посуду, датованого кінцем V та початком IV сторіччя до нашої ери. Він використовувався в ритуальних діях. Стародавні греки приносили посуд на культову ділянку і залучали до ритуалу. Але, за традицією, його не забирали додому і не викидали просто так, бо він вважався священним. Його навмисне били і захоронювали в спеціальних ямах – «ботросах», - розповідає Буйських.
За її словами, одну з таких ям було заповнено цілими й битими амфорами кінця V – початку VI ст. до н.е., привезеними з різних центрів південного узбережжя Чорного моря та Північної Егеїди – Гераклеї Понтійської, Менде на Халкідському півострові, островів Пепарета і Фазоса (Тасоса). У цьому місці було знайдено не лише залишки амфор, а й різноманітні теракотові фігурки та інший посуд.
Буйських також наголошує, що на тій же ділянці були досліджені об’єкти, які відносяться до більш раннього періоду. Це велика землянка прямокутної форми з округленими кутами, стіни якої мали кам’яні кладки. А ще розташовані поряд господарські ями. Разом вони утворювали єдиний господарський комплекс стародавньої Ольвії.
Ще одна група знахідок зроблена у передмісті Ольвії. Слід зазначити, що роботи тут проводилися у межах спільного з університетом Франкфурта-на-Майні (Німеччина) проєкту з дослідження передмістя «Розвиток античного міста на кордоні грецької Ойкумени. Археологічні дослідження на передмісті Ольвії Понтійської». Фінансує цю експедицію Німецький Дослідницький фонд. Німецькою групою керує професор Йохен Форнасьє.
Тут досліджувалося кілька напрямків. Зокрема, встановлення геометричних меж передмістя, з’ясування динаміки забудови тощо.
Крім міста й передмістя, роботи тривали на території некрополя, де останніми роками відкрито нову ділянку архаїчного часу. Цим відкриттям значно відкориговано уявлення про просторовий розвиток міського некрополя, сформоване ще у 1930-ті роки минулого століття. Дослідження 2019 року відкрили кілька пограбованих у давнину поховань (найімовірніше, класичного періоду), проте суттєво поповнили колекцію знахідок раннього часу. Серед них виокремлюється верхня частина чорнолакового лаконського кратера привезеного, очевидно, зі Спарти (Лаконії). Така велика посудина, що використовувалася при жертвоприношеннях під час тризн (поминання померлих), знайдена на некрополі вперше.
Ольвія Понтійська – давньогрецьке місто, яке проіснувало тисячу років - з другої чверті VI століття до нашої ери до 70-х років IV століття нашої ери. Сьогодні «Ольвія» - це історико-археологічний заповідник Національної академії наук України, у селі Парутине Очаківського району на Миколаївщині.
Без перебільшення, це найцікавіший і найбільший археологічний об'єкт в Україні. Нині, після окупації Росією Криму, на території України античних полісів залишилось лише три: Ольвія і два менших – Тіра і Ніконій (Одеська область).
