УГКЦ (у лютому) і ПЦУ (у липні) прийняли рішення, що офіційно з 1 вересня 2023 року переходять на новий стиль у церковному календарі. І не має значення як це називати — за григоріанським чи за новоюліанським — важливо те, що Церкви перестають жити за подвійними календарними стандартами!
РІСУ, яка була віддавна промотором календарної реформи, бачить своє завдання допомогти вірянам і клиру не лише перейти на новий стиль та не плутатися з датами, але й краще зрозуміти, яку роль календар і свята відіграють в житті Церкви. Бо йдеться не лише про уточнення дати свята, але і про його суть, зміст, наповнення, історичний контекст,а також очищення від “життєйних казок” та шлаку “русского міра”, яким вони, на жаль, обросли за століття його впливу.
Актуальна інформація подекуди є викликом, адже може зламати усталені стереотипи про церковні свята, викликати спротив у тих, хто “звик” до них, та породжувати питання щодо практики Церкви. Йдеться і про появу певних свят, і про трактування, і про традиції, якими деякі з них невдало обросли. А часом буде йти мова і про те, чому певні “свята” такими взагалі не є — бо не мають в основі своїй причин для цього. Наприклад, звідки взялися в описах свят фрази на кшталт “на Русі була традиція...” і чи дійсно ці описи мають відношення до справжньої Русі?
Ще рік тому ми започаткували проект “Свята літургійного року”, у рамках якого публікуємо тексти про свята і календар, до написання яких долучили фахівців-літургістів. Досліджуючи і популяризуючи церковну спадщину, ми не лише нагадуємо про чергову важливу дату, а демонструємо яким чином сьогодні кожне з цих свят є частиною однієї Доброї Новини – Євангелія. Ці публікації мають розкривати історичний шлях свята, його богослов’я та рецепцію в українському контексті.
Як зазначає о. Роберт Тафт, вивчати історію літургійного року потрібно “з тієї ж причини, через яку психіатр прагне розкрити дитячі травми пацієнтів: не для того, щоб просто знати про дитинство та минуле, а щоб розуміти, якою є теперішня особистість, що сформувалась цим досвідом”. Лише розуміючи історичний контекст формування свята, можна заглибитись в його богослов’я, тобто те, як саме Церква інтерпретує через це свято Божу дію у світі.
Кожна з помісних Церков, прагнучи все глибше пізнати і донести до пастви Євангеліє, розкриває зміст Доброї Новини мовою власної культури, що відображається й у святкуванні. Ці особливості – скарб, який варто знати і яким варто ділитись з іншими та пізнавати інших.
Лише пішовши шляхом пошуків сенсу, Церква зможе скористатись цим скарбом традиції, поставивши свята церковного року на службу Добрій Новині.
Отже, з 1 вересня 2023 року, у контексті календарної реформи українських Церков візантійської традиції, РІСУ публікуватиме новини та статті про головні свята у новому форматі, який ми вже частково випробували у 2022-2023 роках. Ці тексти призначені як для допомоги священнослужителям, так і для широкого загалу вірян, які хочуть практикувати свою віру осмислено.
Проект робимо без залучення грантових коштів — сподіваючись на підтримку тих, хто є його цільовою аудиторією.
Якщо ви вважаєте цей проект цікавим і важливим, а також бажаєте його підтримати, то це можна зробити просто на сайті РІСУ або пожертвувати на МОНОбанку — і не забудьте додати в описі "Пожертва на календарний проект".