Церемонію передачі у рамках акції „Повернення на Батьківщину” у Рівненському обласному краєзнавчому музеї 14 січня проведе Предстоятель Української Православної Церкви Митрополит Володимир.
Сьогодні ця духовна святиня українського народу набула значення політичного символу нації: на «Пересопницькому Євангелії» під час інавгурації присягали Президенти України Л.Кравчук, Л Кучма, В.Ющенко. Презентація факсимільного видання Пересопницького Євангелія та його передача пройшла у Польщі, Канаді, США, Ізраїлі, Великобританії, Молдавії.
ДОВІДКА: Пересопницьке Євангеліє — визначна рукописна пам'ятка староукраїнської літературної мови й мистецтва. Переклали Євангеліє в 1556–1561 роках син протопопа Михайло Василевич та архимандрит Пречистенського монастиря Григорій, розпочавши роботу у Двірці (тепер Хмельницька обл.) й завершивши у Пересопниці (тепер Рівненська обл.). Замовила книгу княгиня Анастасія Заславська (Гольшанська). Пересопницьке Євангеліє — велична книга, вагою 9 кг. 300 гр., писана пізнім уставом на пергаменті форматом 380 х 240 мм. Книга складається з 482 аркушів.
Рукопис багато орнаментований, прикрашений високохудожніми кількакольоровими заставками й мініатюрами. За красою й багатством оформлення «П.Є.» не має рівних собі серед українських рукописів. .
Після зруйнування Пречистенського монастиря доля рукопису «П.Є.» тривалий час не була відома. Майже через півтораста років (1701) його подарував Переяславському єпископському престолові гетьман Іван Мазепа. Згодом рукопис «П.Є.» опинився в бібліотеці Переяславської семінарії, де 1837 з ним ознайомився видатний філолог- славіст О.М.Бодянський (1808–1877). Після переведення духовної семинарії з Переяслава до Полтави (1862) рукопис «П.Є.» теж був перевезений. На поч.20 ст. «П.Є.» було передано до Полтавського давньосховища. Під час Другої світової війни «П.Є.» перебувало в Уфі.
З 1947 року «П.Є.» зберігається у фондах Національної бібліотеки України імені В.І.Вернадського.