Вірні та парох релігійної громади УПЦ (МП) у селі В'язове (Конотопського району) Сумської області вирішили перейти до УПЦ КП, повідомляють у Київському Патріархаті. Ці наміри підтверджують у Сумській обладміністрації. Натомість у конфесії, з якої вірні йдуть, ведуть мову про “спробу захоплення храму”.
Вірні та парох релігійної громади УПЦ (МП) у селі В'язове (Конотопського району) Сумської області вирішили перейти до УПЦ КП, повідомляють у Київському Патріархаті. Ці наміри підтверджують у Сумській обладміністрації. Натомість у конфесії, з якої вірні йдуть, ведуть мову про “спробу захоплення храму”.
Громада із В'язового Конотопського району – перша із УПЦ (МП), яка в останній час заявила про наміри перейти до Київського Патріархату. Ці наміри людей наштовхнулися на опір.
“10 грудня представники самопроголошеного «Київського Патріархату» здійснили спробу проведення сільських зборів з метою переведення релігійної громади Конотопської єпархії УПЦ в с. В’язове на Сумщині в “УПЦ КП”. Задля цього розкольники ініціювали вже традиційний збір підписів серед мешканців села, – повідомили на сайті Конотопської єпархії УПЦ (МП) 11 грудня 2015 р. – Як стало відомо від самих мешканців села, проводячи збір підписів, їм не було чітко сформульовано позицію, під якою вони мали б підписатися. На зборах виявилося, що абсолютна більшість мешканців села бажають залишитися вірними канонічній Церкві. Натомість, присутній на зборах «священик Київського Патріархату» активно підбурював людей, дезінформуючи їх, вдаючись до підміни понять, зводячи наклепи на Українську Православну Церкву. Ця провокація ще більше переконала селян у брехні розкольників. Стараннями місцевих віруючих храм було відстояно, а приїжджі агітатори за «Київський Патріархат» залишили село”.
Також у цьому повідомленні йдеться, що священик УПЦ КП – це “колишній настоятель сільського храму, який був заборонений у священнослужінні”.
Інший погляд на події у В'язовому висловлюють у Сумській єпархії УПЦ КП. Там наголошують, що це сама громада виступила з ініціативою зміни юрисдикції, а дії священика більшість місцевих жителів підтримує.
“Громада звернулася і зібрали підписи. У селі проживають 360 осіб, з них 340 підписалися про перехід Святопокровської громади із юрисдикції УПЦ (МП) у зв'язку із агресією Російської Федерації і тим, що їхня Церква – російська, а не українська. Вони звернулися в єпархіальне управління про перехід в юрисдикцію УПЦ Київського Патріархату зі священиком, з усією документацією, – прокоментував кореспонденту РІСУ Володимиру Морозу секретар Сумської єпархії УПЦ КП протоєрей Петро Попадинець. – Ми документи взяли, несемо в обладміністрацію і перереєстровуємо громаду. Керівництво їхньої єпархії попривозило їхніх священиків з інших районів, тітушок, цивільних людей, завели у храм – почали якісь там збори робити. Але ніхто із селян туди не з'явився: вони сказали, що свою волю вже виявили. Те, що представники УПЦ (МП) заходили у церкву, це їхні проблеми. Ключі від церкви у священика – як і належить”.
У Сумській обладміністрації кореспонденту РІСУ підтвердили, що представники громади із В'язового зверталися до влади щодо переходу до Київського Патріархату.
“Представники громади приходили і приносили документи минулого тижня. Поки дуже складно детально говорити про ситуацію у селі. Представник УПЦ (МП) вирішив перейти до Київського Патріархату, громада його підтримала. Одначе процес ще не завершений і події покажуть, як буде далі. Громада УПЦ КП ще не зареєстрована, але є бажання людей, – коментує спеціаліст щодо зв'язків з Церквами, релігійними організаціями та національними меншинами Сумської обладміністрації Олексій Усенко. – Очевидно, що в УПЦ (МП) прагнуть, аби громада залишилася у них. Аналогічних ситуацій у Сумській області немає. Це – перша така громада”.
Посадовець відзначає, що на Сумщині в останній час кількість тих, хто ходить до храмів Київського Патріархату, зросла “в декілька разів”. У той же час в області зареєстровано більше громад УПЦ (МП).
“Люди не хочуть переходити громадами і займатися реєстрацією, бо це складні питання”, – продовжує О. Усенко.
Законодавство щодо релігійної сфери , за його словами, містить складні моменти для громад у плані зміни юрисдикційної приналежності.
“На державному рівні щодо процедури переходу, на мою думку, потрібно подбати про покращення законодавства, яке стосується можливостей волевиявлення громад. Це все має бути спрощене. По друге, у таких випадках завжди постає питання власності. В одних випадках це (храми і церковне майно – ред.) є приватною власністю, в інших випадках – це власність сільської громади. У В'язовому, за наявною інформацією, храм перебуває у власності сільської громади. Якщо у селі все завершиться, умовно кажучи, переходом частини громади до Київського патріархату, то визначення долі храму може супроводжуватися судовими позовами. Інші варіанти – рішення сільської ради з цього приводу або ж згода обох сторін на почергові Богослужіння”.