В останній день першого місяця осені — 30 вересня — християни, які живуть за Юліанським календарем, святкують празник Віри, Надії, Любові та їх матері Софії.
Своїм указом День усиновлення в Україні встановив екс-президент Віктор Ющенко. «Це день поваги до прийомних батьків, вихователів дитячих будинків родинного типу, педагогів, лікарів — всіх, хто причетний до усиновлення і захисту прав дитини. Це день радості тисяч і тисяч дівчаток і хлопчиків, які знайшли щастя в люблячих і дбайливих сім'ях. Це свято доброти і милосердя для всього українського суспільства», — йшлося в офіційному привітанні Президента з нагоди першого відзначення Дня усиновлення в Україні — 30 вересня 2009 року.
Згідно зі статистикою, щоденно в Україні народжується 1400 немолят, до 50 з них залишаються сиротами. Усиновлюють же щоденно 60 малюків. За інформацією тижневика «МИГ», ситуація з усиновленням в Україні значно покращилася, адже 4 роки тому залишалось на 15-20 сиріт більше, аніж усиновляли.
Станом на сьогодні наші громадяни всиновили 35 000 юних українців, більше 62 000 дітей виховуються в сім’ях опікунів, близько 8 000 живуть в прийомних сім’ях та дитячих будинках сімейного типу.
Зросла так само і кількість всиновлень дітей з вадами розвитку, важкими хворобами, наприклад, з ВІЛ-інфекцією.
Водночас, як відзначає видання, якщо з усиновленням дітей до 5 років фактично проблем немає, навпаки — є черги на їх усиновлення, то складніша ситуація з усиновленням дітей старшого віку. Наприклад, дітей-сиріт старше 11 років набагато більше, аніж охочих їх всиновити: із 31 186 дітей, які потребують усиновлення, 1 670 — діти до 3 років, решта — віком старше 3 років.
День усиновлення в Україні знаходиться під покровом святих Віри, Надії, Любові та їх матері Софії. 30 вересня, за Юліанським календарем, християни вшановують пам’ять цих святих.
Згідно з історичними даними, вдова Софія з доньками, які мали імена трьох головних християнських чеснот, жила в Римі в ІІ ст., при імператорі Адріані (117-138). Сім’я була християнською. Довідавшись про це, імператор особисто захотів зустрітися з ними. Усі черверо прийшли до нього та сміливо висловили сповідання християнської віри.
Імператор був вражений твердістю їх віри та відіслав доньок Софії до однієї язичниці, яка мала переконати їх зректися християнства. Коли це виявилося даремним, імператор особисто вимагав від сестер зректися віри та принести жертву язичницьким богам. Та дівчата з обуренням знехтували таким наказом імператора.
Після цього він наказав піддати дітей різноманітним тортурам. Згорьована мати особисто поховала замучених доньок. На третій день безперервної молитви біля могили дітей свята Софія там і померла.
Ця подія відбулася 137 року. Найстаршій доньці Вірі було 12 років, Надії — 10, а Любові — 9.
Церква причислила сестер та їх матір до лику святих. Мощі святих мучениць від 777 року зберігаються в Ельзасі, в церкві Ешо.