На території об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра» руйнують і перебудовують пам’ятки архітектури та зводять нові об’єкти без узгодження з ЮНЕСКО та без надання Києво-Печерському заповіднику проектно-дозвільної документації.
На території об’єкту Світової спадщини ЮНЕСКО «Київ: собор святої Софії та прилеглі чернечі будівлі, Києво-Печерська лавра» руйнують і перебудовують пам’ятки архітектури та зводять нові об’єкти без узгодження з ЮНЕСКО та без надання Києво-Печерському заповіднику проектно-дозвільної документації.
Про це повідомляє Радіо Свобода з посиланням на журналістів програми «Схеми» (спільний проект Радіо Свобода та телеканалу «UA:Перший»), спираючись на матеріали моніторингу наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухомих пам’яток Національного Києво-Печерського історико-культурного заповідника.
Копії актів наукового відділу журналістам надали колишні працівники заповідника Андрій Римар та Наталія Загрива. За словами Наталії Загриви, керівництво їх звільнило, щоб «позбутися людей, які ретельно збирали та повідомляли інформацію про незаконні будівництва на території лаври».
Відповідно до копій складених актів, щонайменше п’ять пам’яток архітектури місцевого значення на території Лаври було перебудовано без проектно-дозвільної документації на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської лаври. Журналісти разом оглянули ці об’єкти та зафіксували на фото усі зміни разом зі спеціалістами.
Йдеться про:
- Пам’ятку архітектури місцевого значення «Північна брама» (охоронний № 893/76-Кв), яку на замовлення Свято-Успенської Києво-Печерської лаври було перебудовано в 2014–2015 році.
- Пам’ятку архітектури місцевого значення «Дім гостиний та контора» (охоронний № 893/55-Кв). Внаслідок капітального ремонту у 2014 році добудовано мансардний поверх.
- Пам’ятку архітектури місцевого значення «Брама на територію Ближніх печер» (охоронний № 893/60-Кв), яку протягом 2015 року розібрано та збудовано нову браму.
- Пам’ятку архітектури місцевого значення «Вхід до галереї від Ближніх до Дальніх печер» (охоронний № 89367-Кв), яку перебудовано у 2015 році.
- Пам’ятку архітектури місцевого значення «Лікарня з церквою» (охоронний номер № 454/4-Кв). Протягом 2016–2017 років на ній зведено церковну баню.
Такі перебудови пам’яток архітектури можуть призвести до їхньої втрати, переконують в Українському товаристві охорони пам’яток історії та культури – організації, яка понад півстоліття слідкує за дотриманням пам’яткоохоронного законодавства.
Водночас журналісти повідомляють про численні прибудови до пам’яток архітектури та три новобудови на території заповідника. В кінці Ближньопечерної вулиці – овочесховище, зведене у 2013 році, новий двоповерховий корпус та об’єкт незавершеного будівництва, так званий економічний корпус. Проектно-дозвільної документації до наукового відділу охорони та моніторингу стану нерухомих пам’яток заповідника надано не було.
Головний архітектор Києво-Печерського заповідника Яків Діхтяр визнав, що на території заповідника є порушення під час проведення будівельних робіт. Але кожен випадок, за його словами, має свої причини. Наприклад, будівництво церковної бані на корпусі-пам’ятці архітектури, де була інфекційна лікарня, не зупинили, бо зводили її в неробочі дні.
Головний архітектор повідомив, що будівництва на території заповідника здійснюються на підставі Плану розвитку території, затвердженого у 2012 році, який не погоджений із ЮНЕСКО.
«Чому ви так говорите, що ми не помічали? Ми писали і пишемо, в тому числі в ЮНЕСКО. Трапилось як трапилось. Як тільки вихідні дні – вони швиденько там щось роблять, і поступово вийшло те, що вийшло», – сказав журналістам головний архітектор заповідника Яків Діхтяр.
Водночас документів на перебудову, капітальний ремонт, реконструкцію, реставрацію чи нове будівництво на 16 об’єктів на території Києво-Печерського заповідника журналістам надане не було.
Із 30 травня журналісти «Схем» вели переговори з прес-службою Міністерства культури з проханням про інтерв’ю з уповноваженим представником, бо Мінкультури – орган виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сфері охорони культурної спадщини. Однак інтерв’ю не відбулося. Відповіді на запит, надісланий того ж 30 травня, досі немає.
На прохання про інтерв’ю із намісником Лаври митрополитом УПЦ (МП) Павлом відмовили через відрядження та стан його здоров’я. Відповіді на письмовий запит від УПЦ (МП) також не надійшло.