Міжнародна науково-практична конференція «УГКЦ в контексті вітчизняної історії та сучасних суспільних реалій» відбулася у Тернополі, Зарваниці та Заздрості 24-25 квітня 2015 року. Конференцію присвятили 150-й річниці із дня народження Митрополита А. Шептицького та 70-й – з дня ув’язнення Патріарха Й. Сліпого
Відтак і доповіді, теми котрих безпосередньо не були присвячені життю двох визначних глав Греко-Католицької Церкви ХХ століття, проектувалися на їхню діяльність і значимість їхньої спадщини. Загалом на конференції виступили понад 60 доповідачів.
Архиєпископ наголосив на спадкоємності лінії А Шептицького та Й. Сліпого.
«Митрополит не помилився у своєму виборі. Патріарх Йосиф продемонстрував великий приклад незламності з гідністю витримавши десятки років важкого ув’язнення. Після свого звільнення, опинившись на Заході, він був живим свідком переслідуваної Церкви у СРСР. Його поява на Заході оживила релігійне життя української діаспори. Він продовжив починання свого великого попередника, усюди засновуючи осередки українського культурного та релігійного життя. Патріарх був людиною що не спочивала, не зважаючи на свій старечий вік. Для багатьох він довгий час був живим символом незламності цілої переслідуваної церкви, що давав надію на її відродження. У ці пасхальні дні згадуємо що після хреста приходить воскресіння», – зазначив єрарх.
Пленарне і секційні засідання конференції пройшли у Тернопільському національному педагогічному університеті.
«Ми говоримо одні до одних і наші праці мають практичну цінність. Сьогодні на Тернопіллі є цей діалог між науковцями і церквами, – каже промотор конференції, член її оргкомітету, доктор історичних наук і проф. Елла Бистрицька. – Важливо, що ми зібралися говорити не тільки про визначні особи, а про проблеми, які стоять перед нами, перед Церквою, державою і громадянським суспільством. Зрештою, – про єдність Церкви, адже ця проблема тісно пов’язана з питаннями нашої державності й українськості».
Під час двох пленарних засідань було виголошено 5 доповідей, у яких розкрито не тільки те, що вже вдалося дослідити, а й акцентовано на тому, що варто зробити у майбутньому. Зокрема, доктор філософських наук, проф. Анатолій Колодний наголосив, що більшої уваги науковців потребує діяльність Й. Сліпого з відродження Церкви у діаспорі. Також вчений закликає: «давайте не будемо актуалізувати те, що сьогодні не на часі» стосовно об’єднання УПЦ КП та УГКЦ, до чого обидві конфесії не готові, на відміну від УПЦ КП та УАПЦ.
«Виповнюється 1000 років від смерті святого князя Володимира і Путін хоче запустити іде. «кримоправославія», – пояснює він. – Мовляв, Володимир прийняв хрещення від Криму. Мовляв, була «Кримська купіль», а після неї – Київська, Новгородська та інші. І нам тут потрібно діяти. Треба показати, що це було наше Хрещення. Зрештою, що це було не перше Хрещення, адже маємо ще Аскольдове».
Що цікаво, уже від час пленарних засідань підтвердилося, що світські науковці і науковці Церкви мають різні погляди на «східну політику Ватикану». І що саме ця різниця – надзвичайно сильний стимул до подальшого діалогу.
Секційних засідань під час конференції «УГКЦ в контексті вітчизняної історії та сучасних суспільних реалій» було три: «Історичний контекст формування конфесійних особливостей та інституалізації Української Греко-Католицької Церкви» (заявлено 15 доповідей), «Видатні постаті Української Греко-Католицької Церкви» (заявлено 26 доповідей) і «Держава – Церква – громадянське суспільство: український контекст взаємодії (заявлено 14 доповідей). Причому об’єднувати секції через брак доповідачів, як це буває на деяких конференціях, на цій не довелося.
Наукові роботи, виголошені під час конференції, представлені у збірнику. Видання планують поширювати у бібліотеках.