У Львові протягом двох днів Великодніх свят, 12 та 13 квітня, Музей народної архітектури та побуту імені Климентія Шептицького відвідали 24 тисячі людей. Під час заходів зібрали понад 750 тисяч гривень на потреби українських військових.
Про це повідомили у пресслужбі Львівської міської ради.
За словами директора музею, у час повномасштабної війни інтерес до української культури та ідентичності лише зростає.
«Гаївки — це традиційні танці біля церков, які в нашому музеї водять уже десятиліттями. Свого часу Шевченківський гай був своєрідним острівцем безпеки, де можна було відкрито проявляти свою ідентичність. З кожним роком ця традиція набирала масштабів, а після початку повномасштабного вторгнення інтерес до власної культури лише зріс.
Тому ми докладаємо багато зусиль, щоб гаївки відбувалися з максимальною повагою до автентики: запрошуємо фольклорні гурти, які працюють із перевіреними джерелами та експедиційними матеріалами, відтворюємо традиційні великодні забави — „ремінь“, „слон“ та інші», — розповів директор Музею народної архітектури і побуту у Львові імені Климентія Шептицького Михайло Закопець.
У програмі свят були гаївки для дітей, виступи фольклорних гуртів і виконавців, великодня літургія в церкві зі села Кривка, традиційні ігри за участі молодіжних спільнот, гаївки для спільноти захисників, які проходять реабілітацію у Львові, а також кілька тематичних виставок. Під час гаївок збирали кошти на 3 великі благодійні збори — для 80 ОДШБр, РБпАК 425 ОББпС та 15 ОБрАР «Чорний ліс». Уже зібрано понад 750 тисяч грн, і збори ще досі тривають.
Музичний супровід забезпечували неймовірні фолькгурти «ЯРИ», Banduragirl, ЕТЕРІЯ, Уляна Горбачевська і Коло Раю, «Драґа» і також «Дриґ».
Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького — музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер Музей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об’єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.
До процесу збереження культурної спадщини свого часу долучалися визначні особистості: Андрей та Климентій Шептицькі, Михайло Драган, Іларіон Свенціцький, Олександр Бодревич-Буць, Архип Данилюк та багато інших.
Під час прогулянки Музеєм гості проходять через своєрідні мікросела, де відтворено особливості етнографічних регіонів чи історико-етнографічних груп: Бойківщини, Лемківщини, Гуцульщини, Буковини, Покуття, Поділля, Закарпаття, Львівщини.