Учора в Ужгороді в прес-центрі "Закарпаття" преставляли новостворену обласну громадську організацію "Закарпатська греко-католицька спілка імені владики Івана Маргітича".
Учора в Ужгороді в прес-центрі "Закарпаття" преставляли новостворену обласну громадську організацію "Закарпатська греко-католицька спілка імені владики Івана Маргітича".
Розповісти про організацію прийшли Володимир Піпаш – голова управи Спілки, кандидат історичних наук, голова Закарпатського обласного об'єднання ВУТ "Просвіта" ім. Т. Шевченка, Любомир Белей – співголова, доктор філологічних наук, професор УжНУ, директор НДІ україністики ім. М. Мольнара та о. Василь Данилаш – співголова, декан Великоберезнянського деканату Мукачівської греко-католицької єпархії.
Володимир Піпаш перш за все розповів, що подібна спілка існувала ще за життя владики Івана Маргітича, не лише відомого церковного, а й активного громадсько-політичного діяча, патріота України. Владика виступав за введення української мови на богослужіннях та за єдність Мукачівської єпархії з Українською греко-католицькою церквою. Серед причин нинішнього відновлення спілки Володимир Піпаш назвав наступні пункти: розкол Української греко-католицької церкви (Мукачівська греко-католицька єпархія не входить до стуктури УГКЦ). Ідею об'єднання церкви, до речі, як сказав пан Піпаш, найбільшої у світі, адже налічує понад 5,5 млн вірників, в різні часи пропагували чимало відомих закарпатських церковних діячів, у тому числі і єпископ Андрій Бачинський, якого навіть мали призначити митрополитом русинів-греко-католиків по обидва боки Карпат.
Другою причиною створення спілки імені Івана Маргітича Володимир Піпаш назвав українську мову на богослужіннях. Адже сьогодні у греко-католицьких церквах служіння досі проводять незрозумілою для більшості церковнослов'янською мовою.
Третьою причиною була названа потреба відродження духовності, культури та дослідження історії церкви. "Ми не можемо насадити українську мову на богослужіннях, – сказав пан Піпаш, – це справа самої єпархії. Але громадськість має право висловлювати свої думки та пропозиції. Ми є громадська організація і хочемо співпрацювати з єпархією, проводити семінари, видавати свої розвідки, бюлетень. Виступати за єднання української громади."
Любомир Белей, зауваживши, що порушувані спілкою питання є дуже відповідальними та делікатними і аби уникнути непорозумінь, зачитав Ухвалу установчої конференції зі створення обласної ГО "Закарпатська греко-католицька спілка імені владики Івана Маргітича" (повний текст наводимо нижче).
Отець Василь Данилаш, як представник Мукачівської греко-католицької єпархії, сказав, що "альтернативи єдності церкви немає. Це, по великому рахунку, є заповіт Христа". Він зауважив, що Мукачівська греко-католицька єпархія у Ватикані в останні роки в силу невідомих причин почала називатися русинською церквою в Україні, в той час як вірники отця в церкві переконані в тому, що вони українці і ходять до української церкви. "Ми мусимо бути одно. Я не знаю, як там планує далі наша церква свою стратегію, але я бачу деякий відхід назад від того вже виробленого раніше зв'язку державної влади з церковною ієрархією," – сказав о. Василь, розповівши про ігнорування нинішнім президентом звернень Всеукраїнської Ради Церков. "Якщо люди, наші вірники, говорять про єдність, то духовенство має співати про це", – додав отець.
Також о.Василь звернувся до журналістів про сприяння у встановленні пам'ятника Йосипу Терелі, премію імені якого започаткувала Мукачівська греко-католицька єпархія. Відомий борець за легалізацію греко-католицької церкви в Україні похований у с. Нижнє Болотне Іршавського району, відсидів у концтаборах 18 років і, на думку отця, заслужив такої шани.
УХВАЛА
Установчої конференції Закарпатської греко-католицької спілки
імені владики Івана Марґітича
Установча конференція Закарпатської греко-католицької спілки імені владики Івана Марґітича постановляє:
1. Звернутися до першоієрархів УГКЦ та Мукачівської греко-католицької єпархії із закликом розпочати процес об'єднання в єдину Українську греко-католицьку церкву. Існування МГКЄ sui iuris в умовах незалежної України є прикрим анахронізмом, що став причиною штучного поділу греко-католиків України та суперечить усталеній позиції Ватикану визначати територіальні межі окремих церков з огляду на чинні державні кордони, визнані міжнародним співтовариством.
2. Для подолання штучного поділу між греко-католиками Закарпаття та України, породжених столітнім бездержавним існуванням українців, звернутися з пропозицію до проводу УГКЦ та МГКЄ налагодити активні взаємні контакти як на рівні вірних, так і священнослужителів, пропагувати паломництва вірних до греко-католицьких святинь всієї України, організовувати "гостювання" священиків та монахів тощо.
3. Просимо керівництво МГКЄ долучитися до проведення Всеукраїнської акції "Моя "цеголка" у будівництво патріаршого собору", проведення якої на теренах Закарпаття має символізувати соборну єдність греко-католиків України, а також тяглість і незнищенність Володимирської християнської традиції.
4. Закликати керівництво МГКЄ не допускати виявів нетерпимості та українофобії, які дозволяють собі окремі священнослужителі єпархії, а також суттєво посилити співпрацю із фахівцями (мовознавцями, істориками) для вироблення такої мовно-культурної політики єпархії, яка не допускала б дискримінації духовних потреб та національної гідності українців як титульної нації Закарпаття.
5. Звернутися з проханням до керівництва МГКЄ забезпечити навчання дітей та юнацтва католицькому катехизму рідною мовою.
6. Просити керівництво МГКЄ відкликати власні два розпорядження про заборону згадувати у Літургіях першоієрарха УГКЦ.
7. Спільно з керівництвом МГКЄ звернутися до Закарпатської ОДА з вимогою заборонити самовільну перебудову мурованих храмів Закарпаття, яку масово проводять під личиною їх реконструкції.
В Ужгороді, 9 квітня Б.р. 2011.