Владика УПЦ Павел (Лебідь) на сьогодні є депутатом Київської міської ради, працює в комісії з питань охорони здоров’я та соціального захисту. Загалом, владика є депутатом уже вчетверте: у Волинській обласній раді, у Київській області та у місті Києві.
«Мені завжди зустрічалися хороші люди, з якими я знаходив спільну мову, і ми вирішували наболілі проблеми. Якщо мене просили допомогти лікарні чи дитячому садочку, у мене це, Божою милістю, завжди виходило. Коли я балотувався у Київраду, були питання виділення землі для будівництва кафедрального собору, відстоювання Києво-Печерської лаври», — розповів владика Павел в інтерв’ю, розміщеному прес-службою лаври.
За словами єпископа УПЦ, зараз найбільше він працює над питаннями допомоги міським та районним лікарням.
Водночас він наголосив, що у своїй діяльності не бачить ніякої політики. «Коли я чую негативні висловлювання з приводу мого депутатства, я не можу зрозуміти, в чому тут може бути політика?! Я громадянин України, я хочу покращити життя людей, які до мене приходять за поміччю. Напевно, я більше ніж будь-хто з політиків роблю, тому що я кожну людину, яка приходить на сповідь, з’єдную з Богом, я прикликаю благодать Святого Духа, щоб похрестити, повінчати і з’єднати людину з Богом», — наголосив він.
Окрім того, владика додав, що якби він мав державну владу, то «благословив би, щоб до складу кожного блоку, кожної депутатської організації входило не менше 10–15 священиків». «Тоді, може, люди б задумались, що вони роблять із лікарнями, із соціальними службам», — зауважив владика.
Він також висловив думки щодо відкритої демонстрації політиками своєї конфесійності. Єпископ наголосив на тому, що «державні мужі правильно роблять, коли беруть благословення у Предстоятеля Церкви при виборі того чи іншого шляху життя». А ви уявіть собі, якою була б ця людина, якби вона не ходила до церкви?!», — відповів владика, роздумуючи над тим, якими б були політики, якщо б не ходили до церкви.
Загалом же, владика відзначив позитивні зміни в країні з приходом нової влади: «За цієї влади життя Церкви стало спокійнішим: немає захоплень храмів, зникли непорозуміння між віруючими різних християнських напрямків, припинилося шельмування представниками вищої влади людей, які мають свою чітку позицію у питанні церковної приналежності, як це було майже рік тому». «Тепер хто до якої церкви хоче ходити, той туди і ходить, і хто як хоче, так і молиться», - запевнив єпископ Павел.
Повний текст інтерв’ю читайте на РІСУ.