На стінах Свято-Георгіївської або ж Юріївської церкви, що у військовому містечку у Володимирі-Волинському віднайшли найстаріший напис-автограф, датований 1908-м роком. Також там можна побачити сотні написів, серед яких – автографи німецькою мовою солдатів Першої і Другої світових, які проходили службу в місті.
У 1908-му році храм лише освятили, а найстаріший напис раніше був датований 1913-м роком.
Як розповіла БУГу Орися Вознюк, наукова співробітниця ДІКЗ “Стародавній Володимир”, написи з іменем і прізвищем, прізвиськом і датою швидше за все лишали військові з 1908-го року і закінчуючи радянським періодом (1980-ті), які і проходили службу у Володимирі-Волинському.
“Є написи австрійців та німців часів Першої та Другої світових. Ще є написи “Мадьяр” – то може яке прізвисько було чи коріння угорське, бо напис також радянського періоду, “Львів” – датований 1978 роком. Розташовані вони так низом, їх там сотні”, – каже Орися Вознюк.
На стінах храму ще видно написи “1909 года Ступаковъ”, “1939”, “WE GNER Berlin”, датований 1944-м, “Михаил Петрович Малыхин здесь был 1945 року” та інші.
“На стінах церкви є автографи солдатів різних часів, які проходили службу у Володимирі-Волинському. Є тут автографи і грузинською мовою, і тюркською, і латиною, на івриті та загадкові ієрогліфи народів Сибіру”.
Подібні автографи-графіті користуються популярністю для туристів і на стінах Софії Київської у столиці.
Будівництво церкви розпочали за рішенням головного штабу військового міністерства Російської імперії, коли наприкінці ХІХ ст. до Варшавського військового округу з Кавказу перевели 149-ий піхотний Чорноморський полк, місцем дислокації якого обрали місто Володимир-Волинський.
З серпня 1910-го року будівлю зайняла церква Володимирської ікони Божої Матері 68 лейб-піхотного Бородинського полку. В радянський час у будівлі розташовувався Будинок офіцерів. Зі здобуттям Україною незалежності храм наново освятили.