Нарада Християнських Церков України 4 жовтня 2024 року оприлюднила заяву, в якій висловила підтримку ініціативам Українського інституту національної пам’яті щодо організації пошукових та ексгумаційних робіт стосовно польських поховань у Рівненській області.
У документі (повний текст Заяви подано нижче) зазначається важливість належного християнського вшанування жертв українсько-польського збройного конфлікту часів Другої світової війни. Члени Наради наголосили на тому, що Україні, яка сама зазнала численних історичних кривд, важливо виявляти чуйність до пам’яті інших народів. Про це пише Департамент інформації УГКЦ.
Нарада закликала державну владу підтримати ці добрі наміри, попри труднощі, пов’язані з війною. Відзначено, що українці здатні гідно відповісти на прохання своїх польських друзів у цей складний час.
Крім того, у заяві підкреслюється необхідність уникнення політичних змагань у цій чутливій сфері, адже ультиматуми та непоступливість лише зашкодять обом народам. Нарада закликала до взаємного прощення та відновлення українських меморіальних знаків на території Польщі, які зазнали пошкоджень.
Заключні слова заяви акцентують на важливості спільних зусиль для вшанування пам’яті жертв минулого та збереження миру між народами.
Заява
Наради Християнських Церков України про підтримку позиції Українського інституту національної пам’яті у справі пошукових та ексгумаційних робіт стосовно польських поховань
Ми, члени Наради Християнських Церков України уважно слідкуємо за наново розгорнутою справою потреби взаємного і належного християнського вшанування жертв українсько-польського збройного конфлікту часів Другої світової війни та вітаємо нещодавню заяву керівництва Українського Інституту національної пам’яті про ініціативні кроки з організації пошукових та ексгумаційних робіт стосовно польських поховань на теренах Рівненської області. Висловлені наміри відповідають змісту і духові найширших громадських настроїв в Україні, базованих на християнських засадах й основам національної політики в цій сфері.
Не раз було доведено, що Україна, жертва багатьох історичних злочинів і кривд, глибоко поділяє біль пам’яті інших народів і послідовно виявляє першість у загоєнні таких ран. Справа належного вшанування пам’яті загиблих стоїть поза будь-якими дискусіями, бо відповідає нашій національній і духовній традиції.
Ми закликаємо нашу державну владу підтримати добрі наміри Українського інституту національної пам’яті і знайти можливість організації такої кваліфікованої роботи, незважаючи на всі труднощі воєнного часу. Попри криваву війну Російської Федерації, а, можливо, саме всупереч їй, українці здатні гідно відповісти на прохання наших польських друзів саме в такий час.
Допомагаймо і прощаймо один одному — цей фундаментальний принцип залишається непорушним заповітом великих духовних лідерів українців і поляків. У дусі цього заповіту ми закликаємо наших польських побратимів виявити повну взаємність у належному вшануванні місць пам’яті українців на території Польщі і відновленні тих меморіальних знаків, що зазнали пошкоджень.
Звертаємося з проханням не допустити жодних політичних змагань в цій сфері. Ультиматуми, непоступливість і нерозсудливість працюватимуть лише на користь злу, націленому проти обох наших народів. Діймо, щоб врятувати один одного.
Зробімо спільними зусиллями усе можливе та залежне від кожного з нас, щоб жертви цього кривавого, нелюдського, антихристиянського протиборства 80-літньої давності переконливо промовили до нас «ніколи знову», а ми, тепер сущі сприйняли цей наказ у своїй совісті як фундаментальний імператив до дії, попередньо очистивши свою совість щирим християнським актом прощення з проханням: «пробачте нам — і ми прощаємо». Амінь!
4 жовтня 2024 року