„Істинно, істинно кажу тобі: коли хтось не вродиться з води і духа, неспроможен увійти в Царство Боже”.
Таку відповідь дав Спаситель на запитання Никодима про народження з висоти. Згідно з наукою Христа, воно звершується через навернення до Бога, покаяння, омиття гріхів у воді хрещення і отримання дарів Святого Духа. А це і є народженням для вічності. І заради цього прийшов на землю Син Божий. Тому Його народження від Діви Марії є відповіддю на запитання про мету нашого народження і смисл життя на цій землі. Отже, ми покликані до щасливого вічного життя в Божому Царстві, яке починається вже тут на землі в день нашого духовного народження. І це основна тема всіх наук про важливість і величність свята Різдва Христового.
Та визнаймо чесно, що сьогодні у святкуванні цієї найвеличнішої для всього людства події у нас на першому місці зовнішнє: традиції, обряди, звичаї. Чи не так? Уже заздалегідь на деяких телевізійних каналах, у радіопрограмах та друкованій пресі на високому професійному рівні нам повідомляють про окремі виняткові особливості певних регіонів (міст, сіл) у їхніх колядуваннях, вертепах та інших дійствах. А що вже говорити про святкові столи? Хіба це не тема номер один? Залучаючи „великих” людей (відомих артистів, спортсменів, політиків, бізнесменів і т. д.) журналісти дуже цікаво і захоплено доносять до нас неймовірні тонкощі і „премудрості” приготування вишуканих страв, зокрема до столу для Святого вечора та й усіх Різдвяних свят. І це все нагадує сучасне Західне Різдво без Христа. Там залишилося ще вітання і то не повне: „З Різдвом!” – бо Спасителя уже викинуто з життя суспільства.
І в нас під цим руйнівним і згубним впливом і шаленим тиском „наші” ЗМІ пропонують і пропагують на час новорічних (іноді ще додають Різдвяних) канікул різні відпочинкові тури, заохочуючи бажаючих різними вигодами для душі і тіла. Проте слова „для душі” залишаються великою загадкою. Бо ж немає мови про чистоту сумління, сповідь, Причастя св. Тіла і Крові Христа, про відвідування богослужінь у ці великі свята.
Та будуть у нас щирі вітання, побажання і владі, і всім навчальним закладам, і інтелігенції (дякувати Богові, що вона у нас ще є), і військовим, і молоді, і т. д. і чимало з них будуть у храмах на Різдвяних богослужіннях, про що обов’язково покажуть наші телеканали, коли вони будуть ставити свічки і навіть (!) хреститися. Це і найкраща нагода не лише вітати і бажати, але й нагадати про правдивий і жахливий стан у нашій державі: про 174 місце за корупцією у світі, про високе і зростаюче число безробітних, про стрімко зростаючу кількість ВІЛ-інфікованих і наркоманів, про перші місця в Європі (а може й у світі?) по дитячому алкоголізму, по розлученнях, і, відповідно, зростаючу кількість сиріт при живих батьках, по работоргівлі (нашими дочками, сестрами й матерями), про розбещення, розпусту і підліткову злочинність, про вмираючу духовність і катастрофічне падіння моралі. Хто цього не бачить і не знає? То ж, кого болить жахливий стан нашого суспільства і кому не байдужа доля нашого бідного народу, хто має вагомий вплив хоч би сказати про все правду, щоби хоч якось повільно змінювати ситуацію на краще, той не має права мовчати (Новонародженого Ісуса не вітала, не вшанувала і не прийняла Старозавітня Церква в особі архієреїв, священиків, левітів, вчених богословів-книжників і фарисеїв, а тільки троє мудреців зі Сходу (не юдеїв) і кілька простих пастухів). А чому?... А якби сьогодні до нас прийшов Христос в образі простого, скромного і вбогого незнайомця, так що не мав би де голови приклонити, то хто прийняв би його?
Пам’ятаймо і нагадуймо іншим, що наші діти, як і всі ми, – смертні і відповідальні перед Творцем за наше життя. Одні кажуть, що діти є для того, щоб було для кого жити. Інші – щоб було кому батьків на схилі віку доглядати. Та й навіть священнослужителі під час хрещення в основному бажають тільки всяких земних успіхів і доброї долі. А про приготування до вічності, про правильне і спасенне християнське виховання, про праведне і святе в любові життя за Божими Заповідями, яке уже тут на землі робить вірних сопричасниками істинного непроминаючого щастя і радості Божого Царства, хто сьогодні наполегливо закликає і вчить?
Від Вифлеємських ясел, з Голгофського Хреста і пустого гробу, усією Своєю спасенню наукою Господь і нині закликає всіх переродитися в нову людину, щоб бути гідною отримати помешкання в Його Божому Царстві. Амінь.