Наші лінощі та екуменізм
Минулого і цього року відбуваються чергові консультації між православними і католиками. Цей діалог давно став «вялотекущим екуменізмом» - богословськими змаганнями навколо бюрократичних документів, цінність яких – мізерна. Дійсна проблема – в численних розбіжностях між католицизмом і православ’ям в теології, на які не знаходять часу офіційні теологи. Згідно із вченням православ’я Бог має Божественні енергії, згідно із вченням Томи – ні. Що із цим робити невідомо. Причин дві. Перша: ніхто із православних не написав великої «паламітської догматики», яка б стала результатом розвитку неопатристики від Г. Флоровського і В. Лоського до Д. Станілоає та І. Зізіуласа. Друга: ніхто із православних критично не осмислив вчення про Бога у Томи. Вірніше, одна велика спроба була. І в архівах бібліотеки Вернадського є робота на 500 сторінок православного професора про Тому. Робота цікава (читав). Але ніхто із православних ні тоді коли вона була написана (1880-ті роки), ні зараз не має наснаги здійснити її видання. Причина? Лінощі. В даному випадку є збіг двох видів традиційних лінощів: православні лінощі додаються до українських. Може хоч католики зацікавляться православною рефлексією над Сумою теології Томи?
Адже без видання таких рукописів просипаємо можливості подискутувати по суті. Хоча б про Бога.