«Наші випускники мають бути носіями життєствердних цінностей»

17.08.2010, 14:52
Магістрів журналістики в Українському католицькому університеті навчатиме британський журналіст Едвард Лукас

Магістрів журналістики в Українському католицькому університеті навчатиме британський журналіст Едвард Лукас

У 2011 році в Українському католицькому університеті відкриється магістерська програма для журналістів. Про те, яким чином тут планують навчати журналістів, що саме буде покладено в основу програми, «Дню» розповів доктор філософії, перший віце-ректор Українського католицького університету Тарас ДОБКО.

— В Україні є кілька університетів, які готують магістрів журналістики. Програма, яку пропонує Український католицький університет, чимось відрізнятиметься від уже наявних? На що передусім ви звертатимете увагу у вихованні журналістів?

— Український католицький університет одразу поставив перед собою мету створити навчальну програму, що не лише відрізняється від інших, але й готує випускників, які будуть здатні впливати на ситуацію у певній сфері. Для нашої програми вирішальне значення мають три складові: ідея, яка покладена в основу програми, концентрація талантів — кваліфікованих викладачів та вмотивованих студентів, а також матеріально-технічна база. Щодо ідеї, то ми намагаємося досягнути певного балансу між ідеалізмом та прагматизмом. Для нас важливо, щоб наші випускники чітко розуміли: медіа — це не лише інструмент у руках власника, вони мають власну цінність, покликання служити суспільству, а журналісти несуть відповідальність за якість нашого суспільного життя і за якість нашої демократії. Разом із тим, сьогодні ми можемо спостерігати, як медіа в усьому світі кардинально змінюються. Дедалі частіше йдеться про такі явища в інформаційному просторі, як смерть новин, занепад друкованої журналістики. Значних змін зазнає медіа-ринок. Усі ці речі потрібно опрацьовувати, осмислювати, сучасна освіта повинна говорити про нові виклики, формування нових моделей журналістики, вчити майбутніх журналістів не лише пристосовуватися до змін, а й самим формувати нові моделі роботи ЗМІ. Окрім цього, ми побудували навчальний процес таким чином, щоб на нашій магістерській програмі могли навчатися не лише бакалаври журналістики, а й, скажімо, філософії, історії, економіки. Таким чином, Український католицький університет прагне відповісти на потребу ринку у фахівцях, які можуть писати глибокі аналітичні матеріали, проводити якісні журналістські розслідування, не просто бути ретрансляторами думок експертів про економіку, медицину, політичне життя, але, маючи базову освіту в якійсь із цих сфер, більш кваліфіковано розповідати про те, що відбувається. Не менш важливим для нас є і загальний інтелектуальний рівень випускників програми. Хтось із мудрих сказав, що журналісти пишуть першу чернетку історії. Тому вони повинні мати широкий погляд на світ, бачити і розуміти взаємозалежність суспільних процесів. Що стосується прагматичних моментів, то ми прагнемо виховати універсального журналіста, конкурентоспроможного на ринку праці. Під час навчання на магістерській програмі студенти спробують себе в ролі журналіста друкованих ЗМІ, телебачення, радіо, інтернет-медіа. Ми плануємо організовувати літні чи зимові школи із залученням фахівців-практиків, щоб ця програма мала гідних партнерів і була цікавою для різних медіа-середовищ в Україні та за кордоном, які залучали б студентів у реальний журналістський процес.

— Ваша магістерська програма значною мірою орієнтується на те, щоби, враховуючи виклики ринку, інтегрувати випускників у світові моделі роботи ЗМІ. Але суспільні процеси в Україні, значною мірою через тоталітарну спадщину, є надзвичайно складними. Чи враховували ви ці моменти у розробці навчальної програми?

— На жаль, модель будь-якої програми залежить від людей, які її реалізовують. В Україні залучити до університету фахівців, які у своїй роботі вже використовують світові стандарти та моделі журналістики, важко. Свою згоду викладати у програмі дав Едвард Лукас, журналіст британського видання «Economist», але ми продовжуємо вести переговори й з іншими людьми. Тільки в тому випадку, якщо таких людей, як Едвард Лукас, буде багато, програма буде успішною. Також ми хочемо, щоб студенти під час навчання бачили на прикладах, як ЗМІ в суспільствах із подібним тоталітарним досвідом, долали синдром посттоталітаризму. Як певна презентаційна програма, при університеті вже працює восьмимісячна школа медіа-менеджменту. На кожну сесію до студентів приїжджає по одному власнику чи менеджеру засобу масової інформації з Польщі та України. Вони діляться досвідом організації та управління роботою ЗМІ, а студенти порівнюють наявний в обох країнах досвід. Звичайно, ми братимемо до уваги специфічні проблеми нашого суспільства, яке на сьогодні значно девальвувало.

Складність нашого становища ще й у тому, що ми живемо не лише у посттоталітарному, але і в постмодерному та пострадянському суспільстві. Тому важливо, щоб випускники програми були носіями життєствердних цінностей. Разом із тим мені б хотілося перетворити наші проблеми із перешкоди на шляху до розвитку на об’єкт аналізу.

— Ваш університет активно співпрацює із закордонними фахівцями, а українських журналістів ви запрошуватимете до співпраці у програмі?

— Ми вже співпрацювали з журналістом Вахтангом Кіпіані, сподіваємося, що на пропозицію долучитися до роботи магістерської програми відгукнуться Юлія Мостова із «Дзеркала тижня», Віталій Портніков. Ще офіційно не зверталися із пропозицією, але, можливо, Лариса Івшина погодиться на співпрацю, тому що нам імпонують ініціативи газети «День», окрім того, я стежив за програмою Літньої школи журналістики «Дня».

— Створивши хорошу базу та запросивши фахівців, не менш важливо відібрати достойних студентів. Цього року вже звучали заяви стосовно необ’єктивності вступних журналістських конкурсів. Яким чином ви плануєте організувати відбір? Що для вас буде визначальним в оцінювання абітурієнтів?

— Наша програма стартуватиме у січні 2011 року. Отримавши 15 липня підтвердження з Міністерства освіти про ліцензування, ми не могли провести серйозний відбір до вересня. А для нас важливо, щоб серед абітурієнтів були представники не тільки із західних областей України. Тому потрібен час на інформаційну кампанію, щоб знайти доступ до відповідних цільових аудиторій у Харкові, Одесі. Щодо самого відбору, то він відбуватиметься на основі чотирьох видів завдань. По-перше, ми хочемо, щоб до нас приходили люди, які вже мають елементарний досвід роботи у медіа. Тому буде письмовий іспит зі спеціальності, який допоможе відібрати вмотивованих вступників та з’ясувати потенційний рівень абітурієнтів. Також ми оцінюватимемо творчий доробок. Інколи тут важко уникнути зловживань, але для цього існуватиме співбесіда, яка дозволить з’ясувати, чи цей доробок справді належить абітурієнтові, а також зрозуміти його суспільні орієнтири, позицію. Останній іспит — це тестування з іноземної мови. У нас є постулат: вийшовши з програми, випускники повинні знати англійську мову. Правда, поки ще залишається під питанням рівень складності цього іспиту. Окрім цього, ми прагнемо сформувати таку екзаменаційну комісію, куди увійдуть фахівці не лише з університету, а й представники ЗМІ.

Вікторія СКУБА

"День", 13 серпня 2010 року