Депортацію українців, у тому числі неповнолітніх, до Росії, а також спроби їх швидкої асиміляції можна розцінювати як геноцид.
Як повідомляє Укрінформ, таку думку висловила експертка Ради Європи з питань внутрішньо переміщених осіб в Україні, експертка Міжнародної ради з питань злочинів, скоєних у воєнних конфліктах, при Офісі генпрокурора Оксана Сенаторова на конференції «Російська агресивна війна проти України: виклики в документуванні та переслідуванні воєнних злочинів», яку організував Інститут Пілецького в Берліні.
Вона навела такі дані: щонайменше 2 мільйони 800 тисяч українців мусили виїхати або були депортовані до РФ з лютого 2022 до листопада минулого року. Втім, ці цифри скоріше за все не показують повну картину, особливо з урахуванням того, що людей почали вивозити ще до початку повномасштабної війни. За російськими даними, станом на січень поточного року на території рф перебувають понад 4,7 млн українців, у тому числі до 700 тисяч дітей.
Не всі вони були депортовані, визнала експертка. Але встановити, чи були ці люди вивезені насильно, або змушені були просто евакуюватися через загрозу військових дій через єдиний можливий шлях - на територію рф або в підконтрольні їй райони, - дуже важко. Міжнародні гуманітарні організації не мають доступу до громадян України на території рф, зауважила Сенаторова. На її переконання, такі організації мають знайти алгоритм, яким чином вони можуть бути корисними.
«Депортація сама по собі не є міжнародним злочином, якщо вона не була насильницькою, але подекуди це може бути кваліфіковано як воєнни злочин, злочин проти людяності або геноцид», - пояснила вона.
Експертка підкреслила, що РФ зобов’язана повернути людей, яких «евакуювали». Але агресори не просто не роблять цього - вони навіть не надають списки тих, хто опинився на їхній території.
Окремо Сенаторова зупинилася на проблемі депортованих дітей. Зокрема, росіяни вивезли тисячі вихованців дитячих будинків. Ще одна група – переміщені діти, чиї рідні на тимчасово окупованих територіях дали дозвіл на евакуацію або реабілітацію. Проблема в тому, що дозволяли вони це на один-два тижні, а наразі строки перебування дітей в інших регіонах постійно продовжуються. «Ці люди – заложники ситуації», - констатувала експертка.
Загрозливо виглядає і ситуація з усиновленням українських дітей. В одному лише Краснодарі 1000 дітей з Маріуполя перебувають у списку на усиновлення. За російськими законами, імена цих дітей і дані про народження можуть бути змінені, отже ідентифікувати та знайти їх потім буде вкрай важко, якщо взагалі можливо.
В Україні запущена онлайн-платформа «Діти війни». За даними цього порталу, верифіковано на цей час 14 350 дітей, а повернути вдалося лише 126.
Влада РФ навіть не приховує, що хоче «перевиховати», «змінити українців на росіян»: змінити їхню мову, культуру, традиції. «Це повна трансформація українців у росіян. Це – знищення групи українців. Майбутнє України – це її діти. Отже це – геноцид», - підкреслила Сенаторова.
Вона вказала на важливість збереження свідчень, особливо даних про депортацію, причини і наміри таких дій, адже масштаб є важливим для визнання факту геноциду.
Експертка зауважила, що Україна вживає заходів у цьому напрямку. Водночас вона визнала брак необхідної, з її точки зору, координації у діях органів, які опікуються цим питанням - Мінреінтеграції, Офісом генпрокурора, СБУ, поліції та низки інших. Сенаторова також наголосила на необхідності підвищення рівня експертизи слідчих і прокурорів та допомоги їм з боку міжнародних експертів.
Як дуже позитивне вона оцінила запроваджений урядом у листопаді експериментальний проєкт для оформлення посвідчення на повернення в Україну депортованих осіб, адже багато з них опинилися на території рф без документів.
Триденна конференція «Російська агресивна війна проти України: виклики в документуванні та переслідуванні воєнних злочинів», яку організував Інститут Пілецького в Берліні, присвячена насамперед питанням збору свідчень воєнних злочинів та притягнення винних до відповідальності.