Міжнародна науково-практична конференція щодо збереження Горянської ротонди відбулася в Ужгороді. Зібрання науковців розпочалося із візиту до цієї однієї з найстаріших архітектурних пам'яток України загальноєвропейського значення, яка має статус третього за давністю храму-пам'ятки в Україні після Софії Київської та Кирилівської церкви в Києві.
Міжнародна науково-практична конференція щодо збереження Горянської ротонди відбулася в Ужгороді. Зібрання науковців розпочалося із візиту до цієї однієї з найстаріших архітектурних пам'яток України загальноєвропейського значення, яка має статус третього за давністю храму-пам'ятки в Україні після Софії Київської та Кирилівської церкви в Києві.
Горянська ротонда є однією з найтаємничіших святинь Срібної Землі, тож викликає зацікавлення не тільки українських дослідників, а й закордонних. Час заснування храму датують кінцем Х – поч. ХІ ст.
За повідомленням «Закарпаття онлайн», завітали до Ужгорода й угорські дослідники, зокрема розповіли про фрески, які донині вражають високою майстерністю виконання. Говорили також про умови збереження стін і стародавнього розпису, такі як захист від зайвої вологи.
Настоятель Горянської ротонди отець Богдан Савула назвав храм пам’яткою, де можна побачити живу історію, зазначив, що кожного року у День Ужгорода молитва за майбутнє міста відбувається саме в Горянській ротонді, вважає церкву не тільки важливою основою духовного життя краю, а й підкреслив роль для туристичного потенціалу Закарпаття, адже охочі помолитися в одній із найстаріших святинь України приїжджають з різних куточків світу.
Далі в конференц-залі облдержадміністрації науковці зібралися безпосередньо для обговорення досліджень цієї святині. Організаторами конференції виступив департамент культури Закарпатської ОДА разом із Закарпатською академією мистецтв.
Заступник Ужгородського міського голови Олександр Білак зазначив, що для обласного центру Закарпаття Горянська ротонда – це не просто пам’ятка національного значення, а й місце, звідки Ужгород бере свій початок. Наголосив на важливості не тільки популяризувати цю святиню, а й зберегти її.
Начальник департаменту культури Закарпатської ОДА Оксана Бабунич нагадала, що в області діє комплексна програма збереження культурної спадщини, але кроки, запропоновані фахівцями під час цієї конференції, сприятимуть тому, що підхід збереження пам’яток буде більш раціональним, а тому – і більш ефективним.
Єпископ Мукачівської греко-католицької єпархії Мілан Шашік зазначив, що майже тисячолітня Горянська ротонда неабияк заслуговує на увагу науковців, зазначив, що це храм цілих поколінь, в якому лунає молитва і сьогодні, тож важливо зробити все можливе, аби зберегти церкву.
Першим науковими думками з учасниками конференції ділився академік Національної академії наук, професор Микола Мушинка, який розповів про одну із згадок, де йдеться про Горянську ротонду, – у працях Флоріана Заплетала, а саме в його монографії, виданій 1922 року.
Кандидат історичних наук, доцент УжНУ Володимир Мойжес згадав про археологічні дослідження, які проводили біля Горянської ротонди у 2016 році, що дали змогу визначити стан фундаменту і стін храму.
Фахівці висловлювали думки про методи збереження фресок, щодо значення святині в культурі краю, окреслили загальні заходи щодо збереження пам’ятки і її настінних розписів тощо.
Довідка: Горянська ротонда – одна з найстаріших архітектурних пам’яток України, занесена до реєстру ЮНЕСКО, – може перетворитись на сміттєзвалище. Непотребом засипане і Закарпатське Городище – розкопки одного з найдревніших поселень в Україні. Горянська ротонда — досі діючий храм, проте спеціалісти занепокоєні, що при такій байдужості влади та місцевого населення цінність храму зведуть нанівець.
Горянська ротонда в Ужгороді,— одна з найцінніших і найстаріших пам`яток храмової архітектури, яка збереглася в Україні з XI століття. Історики кажуть, що це друга за давністю після Софії Київської християнська святиня. Ротонда — унікальна своєю формою: таких шестигранних Церков у світі – одиниці. Крім того, фрески у церкві були написані 700 років тому італійськими майстрами.
Старовинну ротонду відкрили для світу не так давно. 1879 року під час ремонтних робіт з-під старої штукатурки проявились кольорові фрески. Аналіз засвідчив, що створені вони були у XIV-XV столітті. Незабаром церква з околиці Ужгорода стала відома в усій Європі. І не тільки неповторними фресками, а й своїм віком - понад 800 років. Прикрасити ротонду фресками вирішив володар Ужанської домінії й Ужгородського замку Дьордь Другет, зачарований італійськими розписами. Фрески виконані за складною методикою, що нині вже не застосовується: мокра "свіжа" поверхня при розписі всмоктувала в себе 10-сантиметровий шар фарби. Сюжети розписів зображують найважливіші епізоди iз земного життя Ісуса Христа. Фрески вражають простотою і життєвістю їхніх персонажів. Про реставрацію розписів йдеться з початку минулого століття. Часткового відновлення вони зазнали у 60-х і 90-х роках минулого століття. Закрита 1959 року через аварійний стан, спричинений ударом блискавки, 1981 року ротонда була повернена греко-католицькій громаді. Відтоді вона з готичним нефом, прибудованим до ротонди в XV столітті, є місцем регулярних богослужінь