За словами міністра освіти і науки України Лілії Гриневич, богослов’я та релігієзнавство опинилися в переліку спеціальностей, що на них подано найменше заяв абітурієнтів, а найбільше заяв було подано на філологію.
— Звичайно, тут основний внесок — іноземна філологія. Люди прагнуть вивчати іноземні мови і це, в принципі, правильно, — каже Гриневич.
За даними міністра, на другому місці за популярністю — право, потім — менеджмент, медицина, комп’ютерні науки, туризм. Далі йде середня освіта: вчителі, психологія, економіка та інженерія програмного забезпечення.
— Найменш популярні спеціальності, — сказала міністр, — це богослов’я, гідроенергетика, релігієзнавство, суднобудування, деревообробні та меблеві технології, атомна енергетика, гідротехнічне будівництво, водна інженерія. Тобто і технологічні спеціальності, які нам дуже потрібні, є в цьому переліку непопулярних спеціальностей.
Вона додала, що прийнятий парламентом закон «Про освіту» пропонує створити такий місток між ринком праці і системою освіти — так званий Національний центр професійних кваліфікацій.
— Цей центр має збирати інформацію на ринку праці про сучасні профстандарти, щоб потім вони віддзеркалювалися в освітніх стандартах. Ми маємо відповідати на потреби ринку. У цивілізованих країнах, де є прогресивні освітні системи, стандарти освіти оновлюються відповідно до оновлення профстандартів. Наприклад, для програміста, чи спеціаліста з кібербезпеки, чи інших спеціальностей. Життя йде вперед, на ринку праці з’являються нові вимоги до таких фахівців. Система освіти на них повинна реагувати, — каже Гриневич.