Соломія Бобровська, народна депутатка України, секретарка Комітету з питань зовнішньої політики та міжпарламентського співробітництва назвала причини слабкої динаміки створення нових парафій ПЦУ.
Вона назвала і проаналізувала два фактори, які впливають на процес переходів і утворення нових парафій ПЦУ.
Фактор №1 "Парламентський" – ще 18 січня 2019 року, на наступний день після ухвалення Верховною Радою 8 скликання закону про дозвіл на перехід парафій УПЦ МП до новоствореної української церкви, за ініціативою Вадима Новинського (неофіційного куратора Російської Православної Церкви в Україні) він і ще 46 народних депутатів із проросійського табору направили подання щодо конституційності цього закону.
Попри те, що Конституційний суд відмовився реєструвати вказане провадження, проросійський табір і далі не полишає спроб обмежити процес переходу парафій. Торік 29 серпня Новинський у співавторстві ще з чотирма народними депутатами подав законопроєкт, що передбачав введення кримінальної відповідальності за перешкоджання діяльності релігійних організацій. Законопроєктом планували надати додаткові важелі Московському патріархатові в боротьбі проти переходу церковних громад до ПЦУ. Однак у листопаді того ж року законопроєкт відкликали його автори.
Наразі в тому ж Конституційному суді розглядають подання, теж ініційоване Новинським, про конституційність закону про перейменування Української православної церкви (Московського патріархату). Цікавим є той факт, що в обох поданнях суддею-доповідачкою є Ірина Завгородня. Чи проявить ця пані разом із іншими суддями КСУ послідовність у відмові необґрунтованим вимогам проросійського табору – питання відкрите, адже у громадськості викликає занепокоєння той факт, що чоловік цієї судді є громадянином Російської Федерації.
Також існує непідтверджена інформація про використання Новинським фінансових важелів на Мін'юст із метою затягування процесу реєстрації нових приходів ПЦУ.
Фактор №2 "Реінтеграційний". Оголосивши курс на так званий мир і "реінтеграцію Донбасу" президент та його команда вирішили не дратувати керівництво Росії церковним питанням. Звичайно, така лінія поведінки розчарувала парафіян ПЦУ, але принаймні вона не завдавала значної шкоди. Аж тут у січні 2020 року радник секретаря РНБО Сергій Сивохо, який опікується питаннями реінтеграції окупованої частини Донецької та Луганської областей, везе дітей на Різдво в Почаївську лавру, яка перебуває під контролем філії РПЦ та виступає із пропозицією про залучення цієї церкви до процесу реінтеграції!
Вочевидь ідея залучення до цього процесу філії церкви держави-агресорки, яка зіграла не останню роль у розгойдуванні подій в Україні навесні 2014 року та в підтримці терористичних угруповань "ДНР" і "ЛНР", несе за собою катастрофічні наслідки. Позаяк філія РПЦ перетворить збереження свого впливу шляхом придушення росту приходів ПЦУ та монополії на канонічність в Україні на політичний фактор домовленостей із реінтеграції Донбасу. Гарантій того, що українська влада не піде заради своїх політичних амбіцій на такі поступки Москві в суспільства немає.
У такій ситуації рецептом запобігання цим загрозам, за словами Соломії Бобровської, повинно бути:
– об'єднання зусиль проукраїнських депутатів незалежно від фракційної приналежності на підтримку ПЦУ на противагу проросійському таборові;
– суспільна підтримка ініціатив ПЦУ;
– консолідація та координація зусиль парафіян і священиків ПЦУ по всій Україні для реєстрації нових парафій і переходів.
Якщо парафіяни ПЦУ хочуть молитися у власній церкві та не перебувати під ідеологічним впливом РФ, то настав час їм почати діяти активніше, - резюмує Соломія Бобровська.