Без сумніву, сьогодні ваша держава проходить через кризовий період. На жаль, Росія посягнула на свободу України. Та, незважаючи на усе, в цей трагічний час твориться нова свідомість українського народу, що в майбутньому стане міцним фундаментом єдності усіх частин вашої країни.
У п'ятницю, 16 травня, у Львові відбувся міжрелігійний круглий стіл, присвячений питанням антирелігійної пропаганди, нетолерантності, ролі релігії для суспільства та християнсько-єврейського діалогу. Захід організував Центр міжконфесійного та міжрелігійного діалогу «Лібертас», під патронатом Львівської міської ради.
Участь у круглому столі взяв рабин Джек Бемпорад, який вже багато років викладає у Ватиканських університетах, є директором Центру міжрелігійного порозуміння та автором багатьох праць на тему єврейсько-християнського діалогу. Він поділився своїми думками про складну ситуацію в нашій державі, духовну боротьбу за волю українського народу, екуменічний діалог та консолідацію усіх релігійних ресурсів України.
- На Вашу думку, які духовні ресурси у цей важкий період повинна використати Україна, щоб залишитися єдиною соборною державою, повернути мир і спокій своїм громадянам?
Без сумніву, сьогодні ваша держава проходить через кризовий період. На жаль, Росія посягнула на свободу України. Та, незважаючи на усе, в цей трагічний час твориться нова свідомість українського народу, що в майбутньому стане міцним фундаментом єдності усіх частин вашої країни. Зрештою, попри небезпеку громадянської війни та зовнішню агресію, Україна повинна знайти шлях порозуміння та компромісу між усіма своїми регіонами. Президент Росії Володимир Путін, безперечно, використає усі можливі й неможливі ресурси, щоб контролювати Східну Україну. Але я надіюся на те, що самі українці, які проживають на цій території, спроможні повірити у себе, у свої сили, і, керуючись принципами національної гордості, не дозволити правителям іншої держави контролювати їхні життя, впливати на їхнє майбутнє. Духовна єдність України, на мою думку, є найкращим способом подолати ті труднощі, ту загрозу, які нависли над вашою землею.
- Яким чином повинні діяти усі Церкви в Україні, щоб захистити і підтримати свій народ?
Насамперед, духовенство має пояснити людям, що жодні конфесійні, міжрелігійні та суспільні розбіжності сьогодні не мають значення, що треба слідувати тому вченню, яке нам дає Біблія. Україна – християнська держава, в якій мирно живуть і євреї, і мусульмани тощо. Тому ви повинні прислухатися до слів Христа, який ніколи не вчив нас ненавидіти одне одного, а, навпаки, провідував цінності любові. У ці дні українці не мають піддаватися жорстокості, злу, а лише любити одне одного і не дозволяти жодним стереотипам, ворожнечі спотворювати їхню долю. Часто саме в такий кризовий період трансформується національна свідомість народу, зароджуються справжні цінності. Я впевнений, що українці – горда нація, яка не дозволить сіяти брехню на її теренах, яка буде протистояти усьому лихому до кінця. Минуле вашої держави і її сьогодення демонструють одне – ви завжди вміли сказати «досить» своїм ворогам, вміли пройти через усі випробування, не боялися бути чесними самі перед собою і перед цілим світом. Я знаю, що і зараз ви не злякаєтеся і подолаєте усі перешкоди на шляху до щасливого і мирного життя.
- З релігійного погляду, яке рішення буде правильним: погодитися на компроміс із ворогом чи до останнього боротися за правду і свою людську громадянську гідність?
Якщо ви вірите у Бога, якщо національна і особиста гідність для вас не просто слова, то як можна примиритися зі злом, як можна прислухатися до його слів, прагнути війни і не чути закликів до миру? Думаю, в такі моменти треба прислухатися до голосу власного сумління. Силою, яка утримає вас від помилки, яка покаже істинний шлях, буде ваша релігія, цінності, які вона заклала у вашу душу. Хочу процитувати слова, які мені сказав Папа Іван Павло II: «Релігія має зібрати нас разом для спільного добра, для миру. Ми часто застосовуємо релігію як засіб боротьби одні з одними. Чому б нам не використати її для того, щоб об'єднатися і зміцніти у своїй вірі, щоб домогтися панування миру та справедливості у світі, щоб перестати засуджувати одні одних через нашу релігійну приналежність?». Усі ми можемо знайти щось спільне у вченні Біблії, у проповідях Христа, щоб навчитися жити по-іншому, пізнавати одне одного, поважати життєві погляди своїх ближніх, бути терпимими і толерантними.
- Чи спроможна наша країна, використовуючи досвід екуменічного діалогу між різними конфесіями та релігіями, подолати ті труднощі, які їй сьогодні загрожують, досягнути порозуміння?
З уроків історії я вивчив: тирани ніколи не перемагають – тирани програють, врешті, вони самі руйнують імперії, які створили, руйнують себе. Для України сьогодні, незважаючи на лихо і смерть, є чудова нагода вилікувати своє серце та душу і стати сильною нацією. Ви володієте великими ресурсами, залишилося тільки вирішити, як їх використовувати для добра усіх людей. Сьогодні мене не було б тут, якби я не вірив у вашу країну, у вашу перемогу.
- Як Ви вважаєте, Україна має надію бути вільною по-справжньому?
Я вірю, що Росія ніколи не зможе вплинути на вашу ідентичність, що, врешті-решт, вона відступить і ви зможете розвиватися як вільна, незалежна європейська держава із великим майбутнім. Ви самі повинні повірити у те, що Бог не дозволить вчинити вам зло – це духовне, етичне підтвердження вашого світлого майбутнього, ваша надія. На жаль, багато українців сьогодні страждає, багато пожертвувало життям заради своєї держави. Проте, вас не вдалося зламати. Подивіться, 70 років Радянський Союз намагався це зробити, і, врешті, програв війну із правдою, не переміг Бога. І сьогодні ніхто не здолає Україну.