До тих пір, поки ми не подивимось нашим страхам в очі, і не зробимо крок в них, намагаючись усвідомити, що ж далі. Все так і буде в темряві і невідомості!
Питання втечі від проблем або вирішення будь-якого питання, актуальне в усі часи. Хтось заглушає проблеми різного роду залежностями, а хто, свідомо тікаючи від думки про них, просто зосереджуючись на житті інших, починає все і всюди виправляти на свій толк.
В кожну епоху у людини було безліч різних викликів, і говорити про те, що комусь жилося краще або легше, не має сенсу. При цьому, незважаючи на те, що сьогодні жителю 21 століття доступні всі принади сучасної цивілізації, він все ж знаходить способи позбавити себе життя, бо в якийсь момент, перестає бачити у ньому сенс.
Який би з аспектів життя ми не взяли для розгляду, кожен має підводні камені. Живучи в родині, суспільстві і світі, ми мимоволі залучені в життя певного колективу і субкультури. Тому, ми або погоджуємося з правилами і слідуємо їм, або не приймаємо, і всіляко уникаємо відповідальності, роблячи те, що потрібно нам чужими руками, не потрапляючи в світло прожекторів. Але є і креативні сміливці, які прокладають свій власний шлях у пустелі. При цьому, не завжди погоджуючись із загальноприйнятими правилами гри, але і не порушуючи їх!
Тікай, не тікай, але це лише питання часу, коли нам все ж доведеться зіткнутися з різними труднощами і питаннями. Починаючи з дитинства, і до самої смерті, людина занурена у вир життя, яке з кожним днем підкидає йому сюрпризи. Іноді, людина сама створює навколо себе таку ситуацію, що робить весь світ ворожим по відношенню до себе, навіть сама того не підозрюючи.
Тема втечі «від» і погоні «за» чимось, настільки глибока, що здається просто неможливим охопити її і докопатися до суті. Але, головна думка полягає в тому, що потрібно навчитися бути в першу чергу чесним з собою. Ставлячи собі питання - відповідати на них чітко і конкретно, без всіляких «не знаю», «не пам'ятаю», «можливо» або «може бути». Тільки зізнавшись собі чесно, можна домогтися прогресу і результату.
У нас не вийде вічно тікати, колись ми втомимося, ослабнемо і опустимо руки в безнадії що-небудь змінити. Ніяка зайнятість, не може бути прикриттям невирішених питань і проблем між батьками і дітьми, подружжям, на роботі, і взагалі у всіх сферах життя.
До тих пір, поки ми не подивимось нашим страхам в очі, і не зробимо крок в них, намагаючись усвідомити, що ж далі. Все так і буде в темряві і невідомості.
Пора б уже розвернутися і побігти назустріч нашому Голіафу! Можливо, він не такий уже й великий і страшний, як здається на перший погляд. Швидше за все, саме в процесі руху назустріч йому, прийде рішення і виявиться стратегія, як здобути довгоочікувану перемогу, яка очікує нас за межею невідомого!