5 жовтня у Львові стартував щорічний форум «Екуменічний соціальний тиждень». Думками про міграцію, братерство та розвиток у межах міжнародної конференції «Плекаючи спільне благо: разом до сталого розвитку суспільства» поділився кардинал Майкл Черні, заступник секретаря відділу мігрантів та біженців Дикастерії Святого Престолу для сприяння цілісному розвитку людини. Саме вчора виповнилася друга річниця його призначення кардиналом.
«Ми пов‘язуємо розвиток та міграцію, оскільки саме сталий розвиток стимулює міграції. Вони часто зумовлені бажанням знайти краще місце для того, аби забезпечити себе й своїх дітей. На жаль, місцеве населення, думаючи, що не має нічого спільного з мігрантами і, можливо, відчуваючи загрозу, може мати спокусу відвернутися від мігрантів», – зауважив кардинал у вступній частині.
Майкл Черні озвучив основі фактори, які впливають на поточні міграційні процеси в Україні. Йдеться, зокрема, про війну на Донбасі, анексію Криму та економічний спад, який вони спричинили. Серед причин і докорінні реформи на державному рівні: за умови неадекватного втілення вони ризикують стати фактором витіснення деяких груп громадян. Варто зважати і на те, що третину трудових мігрантів складає молодь у віці до 35 років. Цей фактор може вплинути на національну безпеку та зростання у середньостроковій перспективі.
«Мігранти є основою української економіки. Приватні грошові перекази, які надсилаються в Україну, дозволяють українським сім'ям забезпечити основні потреби, включаючи харчування, житло, освіту та охорону здоров'я. Виключно з економічної точки зору, Україна отримує від міграції більше переваг, ніж недоліків. Однак не варто втрачати з поля зору того, що відсутність батьків, які працюють за кордоном - у більшості випадків матері - може завдати вагомої шкоди соціальному та психологічному розвитку дітей. Залишені діти є особливо вразливими і потребують окремого трактування з боку державної політики. Інший делікатний аспект полягає в тому, що жінки, які повертаються до України по закінченні роботи за кордоном, часто відкидаються їхніми сім’ями і залишаються самі, часто без засобів на існування та допомоги», – зауважив кардинал.
Розвиток, за словами Майкла Черні, найкраще вимірюється його впливом на спільне благо, у якому усі складові суспільства беруть справедливу участь. З точки зору Папи Франциска, розвиток також можна оцінити тим, як він втілює всеохопний ідеал людського братерства та сестринства. Щоб бути сталим та цілісним, розвиток має включати людей, які потребують допомоги, не просто лише як бенефіціари, а й як активні учасники чи дійові особи.
«Парадигму братерства з його інклюзивністю, стабільністю та всебічним людським розвитком усієї особи слід просувати на кожному рівні протягом усього процесу розвитку. Тема людського братерства становить один з основних сюжетів, які філігранно проходять через усе вчення Папи Франциска. Це почалося з його слів відразу після обрання: «Помолімось за весь світ, щоб був великий дух братерства», - розповів кардинал.
Про взаємозв’язок сталого розвитку та міграції йдеться і в енцикліці Папи «Fratelli tutti» (укр. «Всі брати»). Її головне послання і формальна точка зору вбачають «нас разом», як путівник до побудови людського братерства для миру у світі та спільного життя.
«Щоб врятувати людство та його ідеали, аби здійснити Божий творчий план, Папа Франциск постійно запрошує всіх поширювати та пропагувати культуру зустрічі, бо ж солідарність і братерство — це те, що робить наше суспільство справді людяним. Для того, щоб почати будувати разом, потрібно сповільнити темп, бути терплячим і стриманим у порівняннях, а також запросити до столу тих, хто зазвичай залишається поза нашою увагою. Діалог і контемпляція у прийнятті рішень стають все більш дискомфортними інструментами споживацької економіки», – зазначив кардинал.
Фундаментальне значення для реалізації загального братерства та суспільної дружби має політика. Саме їй в енцикліці присвячений окремий розділ. Прагнення миру, захисту та прийняття жертв агресії та переслідувань, сприяння справедливості та сталому розвитку мають стати основними для осіб, відповідальних за майбутнє націй, які перебувають у стані конфлікту. Покликання політики полягає у служінні та захисті спільного блага, відтак слід уникати тенденцій корупції та зловживання владою.
Основою побудови братерського суспільства є діалог. Відсутність правдивого діалогу та готовності до дружби, на думку Папи Франциска, завжди має шкідливі наслідки, і лише нарощує конфлікт та загострення внутрішньої напруги.
«Часто діалог плутають з несамовитим «обміном» думок, який не передбачає справжнього пізнання іншого, а залишається безплідним посиленням власних позицій. Це стиль, який став домінуючим не лише в мережі, де агресивність і ненависть знаходять притулок у безликій комунікації, запропонованій соціальними медіа, але й у політичних дебатах, де здатність панувати над супротивником стала важливішою, ніж ідеї, які хочеться висловити. Немає справжнього діалогу без поваги до іншого, його ідентичності та визнання правомірності іншого способу мислення», – наголосив кардинал.
В контексті України важливо, за словами архиєпископа Майкла Черні, усвідомлювати значний потенціал української діаспори – емігранти є виразним ресурсом для українського суспільства та національної економіки, відтак вони повинні братися до уваги належним чином як політиками, так і усіма релігійними, соціальними та академічними форумами. Першочерговою потребою ж є розробка дієвих пропозицій щодо ефективної політики по всій країні щодо реінтеграції осіб, що повертаються. Важливо враховувати також інтереси й потреби внутрішньо переміщених осіб, які також чекають інтеграції та участі.
«Основний внесок, наданий проводом Потифіка до нашої сьогоднішньої теми, полягає в тому, щоб навчити нас співпрацювати без ревнощів, без будь-яких розладів чи поділів, щоб побудувати братнє суспільство, де ніхто не виключений. Збагачені різноманітністю дарів кожної людини, ми можемо з’єднати нашу спільноту мостами, а не роз’єднувати мурами, де «ми можемо перетворити кордони на привілейоване місце зустрічі та де широке “ми” стане дійсністю», – резюмував кардинал.
Нагадаємо, Екуменічний соціальний тиждень цьогоріч об’єднує представників духовенства різних конфесій, бізнесу, державних структур, освітян та громадських активістів навколо теми сталого розвитку. Програма форуму Екуменічного соціального тижня доступна за посиланням. Зареєструватись для участі можна тут.