Неприємний запах диктатури проникає в усі сфери життя, - єпископ ЦХВЄ

«Справжня Церква не має бути політичною – бо втратить духовну впливовість, і не має права на аполітичність — тоді робить інший злочин, бо не молиться, не аналізує і не допомагає людям правильно осмислити те, що відбувається».

«Справжня Церква не має бути політичною – бо втратить духовну впливовість, і не має права на аполітичність — тоді робить інший злочин, бо не молиться, не аналізує і не допомагає людям правильно осмислити те, що відбувається». Так про роль Церкви висловився єпископ Церкви християн віри євангельської Василь Боєчко, відповідаючи на питання кореспондентки РІСУ, які думки, емоції викликає у нього політична ситуація в Україні.

На думку єпископа ЦХВЄ, чимало наших негараздів викликано тим, що українці не навчилися цінити свободу, а у відповідальні моменти не можуть об’єднатися. Ця нездатність консолідації, каже він, відчиняє двері для «будь-якого агресора і безчесного правителя».

«Наш народ не оцінив Божого дару – незалежності. Ми ставили пам’ятники кому завгодно, тільки ніде немає хоча б пам’ятного знаку в честь дарованої свободи. А я добре пам’ятаю з дитинства, як на межах полів були такі незамітні, грубо отесані камені, на яких було висічено подяку Богові від українського народу за реформу 1848 р., яка відмінила кріпацтво», - зазначив Василь Боєчко.

«Ми молимось, бо маємо великий досвід розвалу совєтської імперії. Молитва діяла і тоді. Я у той час був у Москві. Молоді християни з квітами піднімались на броню танків і говорили: ви не маєте права стріляти в свій народ. Я бачив, як виступала молодь у Ризі. По суті, Горбачов був лише пішаком на великій дошці Божого правосуддя. Отож ми вірних закликаємо до активної молитви. Бо неприємний запах диктатури уже проникає в усі сфери життя. Можемо якось прокинутися – а держава у кріпацтві. Цього не розуміють ні народ, ані ті, що називають себе провідниками нації», - наголосив він.

Єпископ ЦХВЄ водночас висловив упевненість, що, незважаючи на всезагальну байдужість, в Україні диктатура не має шансу встановитися.

«Ми брали активну участь у Помаранчевій революції. Наші автобуси курсували між Львовом і Києвом, ми закупили 2 тис. пар теплого взуття, щоб люди на Майдані не мокли. Наші вірні йшли до наметів з прапорами обох кольорів, і донецькі тому дуже дивувались. Але ми залишились у глибокому розчаруванні, побачивши, чим можуть наші лжепатріоти і лжелідери віддячити народу. Але можна обдурити народ, та не Бога. Я оптиміст і не вірю у диктаторів. Знаю, що як скоро вони з’являються, так скоро і пропадають, і, як пише Єремія, імена їхні будуть написані тільки на піску», - підкреслив Василь Боєчко.