З 22 по 25 вересня Папа Бенедикт XVI відвідає Німеччину з Апостольським візитом. Напередодні у Берліні члени Німецької єпископської конференції зібралися для обговорення остаточних деталей прийому Святішого Отця. Зазначимо, що на сьогоднішній день надійшло 175 000 запитів на участь у п'яти урочистих Месах, запланованих під час візиту. Бенедикт XVI відвідає Німеччину у статусі Глави Вселенської Церкви уже втретє.
Цьогорічний вересневий візит прийматимуть Берлін, Ерфурт (міста колишньої НДР), Айхсфельд, католицький анклав у протестантській Тюрінгії і Фрайбург, архієпископство очолюване головою конференції німецьких єпископів монс. Робертом Цоллічем. Не дивлячись на офіційне запрошення німецького уряду Католицька Церква Німеччини взяла на себе усі витрати пов’язані з візитом Його Святості. Апостольська подорож обійдеться приблизно у 25-30 мільйонів євро з казни Католицької Церкви у Німеччині, а безпека перебування буде забезпечена державною владою.
Запланована зустріч Святішого Отця як з представниками німецької влади і громадськості, так і з віруючими: католиками, евангелистами, лютеранами. Подорож завершиться у Фрайбурзі. Згідно інформації, яка надійшла з прес-служби місцевого архиєпископства очікується близько 100 тисяч гостей на Святкову Месу і 20 тисяч молодих людей на молитовні чування.
Важливим є факт, що поїздка Понтифіка здійснюється у відповідь на офіційне запрошення президента Німеччини Хрістіана Вульфа. Без сумніву на це є вагомі причини. По-перше, з огляду на складний суспільний контекст і неоднозначність сприйняття Глави Католицької Церкви офіційне запрошення з боку уряду виглядає для Церкви дуже доречним і зручним. Рівно ж виступ Папи у парламенті надасть візиту більшу значимість і здійснить позитивну проекцію поза межі Церкви. По-друге, беручи до уваги, що візит Його Святості є повністю фінансований Католицькою Церквою Німеччини удасться уникнути зайвих закидів про використання державних коштів у скрутний період економічної кризи. До речі, восени минулого року під час поїздки Папи до Іспанії державне фінансування поїздки стало великою "спокусою" і "притчею во язиціх" до і після в іспанському політикумі і у суспільстві загалом.
Рівно ж у середовищі провладних сил Німеччини добре усвідомлюють, що з огляду на деяку втрату політичної впевненості і підтримки суспільства уряд потребує опори і підняття рейтингу довіри. Така подія - це завжди позитивний фактор для влади приймаючої країни, для покращення іміджу у очах власних громадян і за кордоном.
З іншого боку у Ватикані добре свідомі, що цьорічний візит до Берліну, Ерфурту і Фрайбургу зовсім не є рівноцінним, скажімо поїздці до Баварії і з огляду на це має свої складності і виклики. 22 вересня Венедикт XVI виголосить промову до парламентарів у бундестазі. Треба сказати, що сутуація навколо цього виступу як і загалом навколо поїздки досить напружена: три опозиційних партії парламенту відмовилися бути присутніми на промові Папи, мотивувавши це тим, що не має жодних підстав упревілейовувати представника однієї з релігій. Окрім того заплановані акції протесту у Берліні проти приїзду представника Католицької Церкви: нібито очікується присутність 20 тис!!! осіб на демонстрації. Можна припустити, що число є значно перевищеним антикатолицькою пресою і служить такою собі «лякалкою» для Папи. Досвід попередніх поїздок Понтифіка свідчить, що зазвичай перед подією набагато більше галасу ніж під час поїздки.
Цьогорічний візит Святішого Отця на свою батьківщину має також ширші цілі у сенсі налагадження діалогу з представниками інших релігій. У таких поїздках дуже важливою є хронологія зустрічей. Вона часто вказує на пріоритети і дипломатичні акценти подорожі. Зустріч Папи з представниками ісламу матиме особливий підтекст. У Німеччині до цього часу добре пам’ятають виступ Бенедикта XVI 12 вересня 2006р у Регенсбурському університеті у лекційному форматі, який представники ісламу у різних частинах світу потракували, як "кінець діалогу з Католицькою Церквою і повернення доби хрестових походів". Зрештою такий закид є щонайменше дивним і може виглядати як неусвідомлене жбурляння каміння у власний город. Не треба бути особливо прозорливим, щоб побачити слабку риторику, яка є своєрідною втечею від сучасної сумної дійсності для багатьої християн, що живуть на Близькому Сході у мусульманських країнах. Закономірно, що якщо згідно логіки ісламських лідерів Папа Римський "повертається до доби хрестових походів", то слідуючи за тією ж логікою, виглядає, що дехто з цієї доби ніколи і не виходив. А звідси побутує думка, що Папа, мовляв, бажає зробити певну "рекомпенсацію" для мусульман саме у Німеччині за подію п'ятилітьої давності. Не думаю, що це ціль Його Святості оскільки він уже багато разів робив спроби «розтопити лід відносин» з представниками релігії Мухамеда. Зрештою це особливо болюча тема у питанні зовнішньої політики Ватикану, щодо припинення переслідуваннь і невтихаючих масакр християн на Близькому Сході.
Також слід зазначити, що і від зустрічі з представниками Євангелистської спільноти Німеччини у Понтифіка є великі очікування. Вона мала б стати кульмінацією Апостольського візиту до Німеччини. Його Святість сподівається значного "потеплішання" у відносинах. Здається тут захована певна несумісність. З одного боку Папа зазнає нищівної критики у ряді країн Європи, як консерватор і слабкий дипломат, а водночас у Німеччині добре пам’ятають його вміння вибудовувати відносини ще з часу його служіння у цій країні у сані архієпископа і кардинала. Можна припустити, що сформований погляд на Папу, як особу, що руйнує екуменічні здобутки свого Великого Попередника є дуже натягнутою, а то і взагалі неправдоподібною. Це зрештою добре видно з плідних наслідків недавньої поїздки Бенедикта XVI до Великобританії.
Німецька поліція готує особливі кроки безпеки. Кілька місяців тому вийшов з ув’язнення відомий ісламіст Аттіла Селек, який відбував термін покарання за підготовку терористичних актів у Німеччині в 2007р. Під час візиту Святійшого Отця до Фрайбургу він буде змушений полишити місто. Окрім того там таки відбудеться зустріч Понтифіка з Хельмутом Колем, багатолітнім федеральним канцлером Німеччини, представником Християнсько-демократичної партії, католиком за віросповіданням. Їх пов’язують старі приятельські відносини ще з часу служіння тодішнього кардинала Ратцінгера у Німеччині. Але і тут не обходиться без негативу. Коль добре відомий як особа, що опозиціонує до Меркель. Два місяці тому він висловися, що «Меркель руйнує мою Європу». Іншими словами зустріч Папи з екс-канцлером намагаються проінтерпретувати у для когось вигідному політичному ключі, де Папа стоїть на чийомусь політичному боці.
Зрештою, як мовиться, доживемо - побачимо. Сила Вічного Первосвященика отінює престол Петра і особливо чуває над його кроками, словами і вчинками. Чекати залишилось не довго. А Німеччина наразі в очікуванні, а з нею і ми...
ієрм. Лука Михайлович