Модест Сосенко – український художник, який розвивав сакральне мистецтво на національній основі та за модерними засадами. Він розписав близько 12 храмів на Галичині та залишив після себе 100 живописних та 60 графічних робіт.
Джерело: Дивись.інфо
Ольга Бомко
28 квітня минають 149 років від дня народження художника. З цієї нагоди ІА Дивись. іnfo пропонує цікаві факти про життя та творчість Модеста Сосенка.
28 квітня 1875 року в селищі Пироги, що на Франківщині, в сім’ї священника Данила Сосенка й Ганни Кисилевської народився син. Його назвали Модестом. Майбутній художник в трирічному віці став сиротою. Після цього його виховували родичі.
Протягом 1887–1895 років навчався в гімназії при монастирі оо. Василіян у Бучачі. Згодом вступив до Краківської школи мистецтв, де навчався на відділі рисунку та малярства. Тут його вчителями були такі польські художники як: Яцек Мальчевський й Леон Ян Вичулковський.
Після цього у 1900 році переїхав до Івано-Франківська. Тут він взявся розписувати іконостас для місцевого Катедерального собору. Тоді його малярські роботи помітив Андрей Шептицький, який на той час був Станіславським єпископом. Відтоді Шептицький всіляко підтримував художник протягом усього життя.
У 1901 році Модест Сосенко почав навчатися в Мюнхенській академії саме завдяки фінансовій підтримці Шептицького. Крім того, художник також здобував нові знання та досвід в Паризькій національній школі мистецтв у майстерні Леона Бонна. Там Сосенко дізнався багато про тенденції європейського живопису.
У 1907 році в Кракові художник одружився з Михайлиною-Христиною Ляйтер, яка була молодша за нього на 12 років. Однак подружнє життя в пари не склалося.
У 1909 році під час їхнього перебування в Славському Сосенко познайомився з молодим художником Юліаном Буцманюком. Вони разом розписували храми та стали близькими друзями. Ба більше – Сосенко став творчим наставником та вчителем для Буцманюка.
За однією з версій, саме він став причиною розірвання шлюбу Сосенків. Адже між Михайлиною та Юліаном був роман, який тривав близько року. Однак навіть після припинення стосунків з Сосенком – вони не залишилися разом. Буцманюк поїхав за кордон.
У 1916 році Модест та Михайлина офіційно розлучилися. В цей час художник служив в Австро-угорському війську, куди його мобілізували в період Першої світової війни.
Під час війни Сосенко продовжував малювати. Тоді художник створив низку пейзажів, зокрема Адріатичного моря. Загалом у військових діях він брав участь протягом 1916-1918 років.
Значну частину свого життя Модест Сосенко прожив у Львові. Сюди він приїхав після навчання за кордоном. У 1905 році художник взяв участь у виставці живопису, яку організував Іван Труш. Тоді на Сосенка звернули увагу львівські митці. У 1907 році почав працювати реставратором у Львівському національному музеї. Крім того, протягом 1907-1914 рр. розписував храми на Галичині.
Після закінчення Першої світової війни він приїхав до Львова на лікування. Нелегкі військові умови сильно підірвали здоров’я художника. Зокрема у нього виявили відкриту форму туберкульозу легень.
Останні роки життя Сосенко провів у митрополичих палатах при соборі святого Юра у Львові. Тут про художника піклувалися за сприянням Андрея Шептицького. Перед смертю художник написав заповіт, де усі свої роботи передав Національному музею, а проєкт іконостасу митрополиту.
Помер митець 4 лютого 1920 року. Його поховали на Янівському цвинтарі (поле № 31).
У 1991 році на честь Модеста Сосенка найменували вулицю у Львові. Вона розташована у Шевченківському районі міста (місцевість Клепарів).
У 2020 році вийшли монографія та каталог музейний творів митця в межах проєкту «Модест Сосенко (1875–1920). Пізнай. Зрозумій. Збережи» від Національного музею у Львові імені Андрея Шептицького. У цих мистецьких виданнях міститься ґрунтовне наукове дослідження творчості Сосенка, а також є велика кількістю ілюстративного матеріалу, зокрема більшість якого надрукувалося вперше.
У творчому доробку художника нараховують близько 100 живописних та 60 графічних робіт. Серед них є портрети, пейзажі, монументальні декоративні розписи та картини на побутову тематику.
Особливістю творчого стилю художника є поєднання давньої традиції малярства монументального стилю, що сягає своїх витоків з Візантії та Київської Русі, з національною українською традицією та модернізмом. Так, він «оживив» монументальне мистецтво, послуговуючись новими естетичними засадами модернізму у своїй творчості.
Микола Сосено є автором розписів на таких будівлях та храмах, як-от:
До сьогодні не усі розписи художника збереглися. Зокрема відомий випадок коли розписи знищили у Славському в травні 2019 році. Тоді громада та священник самостійно розпочали ремонт храму, і попри заборону мистецтвознавців та діячів культури, знищили 15 травня оригінальні розписи Модеста Сосенка та Юліана Буцманюка.
Також не збереглися розписи художника в церкві Святої Великомучениці Параскеви в Пужниках, церкві святого архистратига Михаїла в Більче-Золотому та Воскресенської церкви в Печеніжині.