"Будапештський меморандум 1994 року, який підписали Росія, США та Велика Британія, зараз не вартий паперу, на якому написаний. Так буде з будь-якою угодою, яка постане у результаті «вимушених переговорів» із путінською Росією". На цьому наголосили члени Постійного Синоду УГКЦ, реагуючи на слова Папи Франциска про "білий прапор".
Заява Постійного Синоду УГКЦ щодо нещодавніх висловів Папи Франциска
Ми все ще не маємо повної версії інтерв’ю, яке папа Франциск дав швейцарському телеканалу Radio Télévison Suisse (його публікація запланована на 20 березня). За словами пресслужби Святого Престолу, посилання на «білий прапор» в інтерв’ю — це заклик до перемовин, а не до капітуляції України. В цій розмові Святіший Отець говорить не лише про війну Росії проти України, а й про війну між Ізраїлем і ХАМАС. Як він це робить зазвичай, папа Франциск закликає до врегулювання збройних конфліктів шляхом переговорів.
Сьогодні ми хочемо застановитися не на словах папи, а ще раз наголосити на позиції жертв російського вторгнення в Україну. Важливо розуміти позицію більшості українців.
Кожному, хто живе в Україні, зрозуміло, що зараз Україна, як ми неодноразово заявляли у Вашингтоні, Філадельфії та Нью-Йорку, промовляючи до представників влади, української громади у США та широкої громадськості, зранена, але незламна, втомлена, але стійка. Українці не можуть припинити захищатися, тому що капітуляція означає їхню смерть. Наміри Путіна і Росії зрозумілі й чіткі. Це не лише він: 70 % населення Росії підтримує геноцидну війну, у тому числі патріарх Кирил та провід Російської Православної Церкви. Висловлені цілі втілюються в конкретних діях.
У свідомості Путіна не існує України, української історії, мови, незалежного українського релігійного життя. Все українське, на його думку, — це ідеологічні конструкції, які повинні бути знищені. У його голові Україна — це не реальність, а просто «ідеологія», яку він водночас окреслює як «нацистську».
Називаючи всіх українців (які відмовляються бути росіянами та визнавати російську владу) нацистами, Путін дегуманізує їх. Згідно з таким трактуванням, нацисти (в цьому випадку українці) не мають права на існування. Їх треба знищувати, вбивати. Воєнні злочини в Бучі, Ірпені, Бородянці, Ізюмі та в інших містах, які окупували російські війська, продемонстрували українцям (і всім людям доброї волі) чітку мету цієї війни: знищити Україну та українців. Також варто додати, що будь-яка російська окупація української території призводить до знищення Української Греко-Католицької Церкви, будь-якої незалежної Української Православної Церкви, а також до придушення інших релігій та всіх інституцій і проявів культури, які не підтримують російське панування.
Українці захищатимуться. Вони знають, що іншого вибору в них немає. Новітня історія показала, що з Путіним не може бути справжніх переговорів. У 1994 році Україна відмовилася від свого ядерного арсеналу, який на той час був третім за величиною у світі, перевищуючи арсенал Франції, Великої Британії та Китаю разом узятих. Натомість отримала гарантії безпеки щодо своєї територіальної цілісності (включно з Кримом) і незалежності, які Путін був зобов’язаний поважати. Будапештський меморандум 1994 року, який підписали Росія, США та Велика Британія, зараз не вартий паперу, на якому написаний. Так буде з будь-якою угодою, яка постане у результаті «вимушених переговорів» із путінською Росією.
Не зважаючи на пропозиції щодо потреби переговорів представників різних держав, включно зі Святішим Отцем, українці продовжуватимуть захищати свободу та гідність в боротьбі за сталий і справедливий мир для своєї країни й світу. Українці вірять у свободу і даровану Богом людську гідність. Вони вірять у правду, правду Божу. Вони переконані, що Божа правда переможе.
Єпископи Постійного Синоду УГКЦ, зібрані на засіданні у США:
Блаженніший Святослав,
Отець і Глава УГКЦ
Високопреосвященний владика Борис Ґудзяк,
архиєпископ і митрополит Філадельфійський
Преосвященний владика Володимир Ющак,
єпарх Вроцлавсько-Кошалінський
Преосвященний владика Богдан Дзюрах,
Апостольський екзарх у Німеччині та Скандинавії
Преосвященний владика Йосафат Мощич,
єпарх Чернівецький
10 березня 2024 року