Новий Глава УГКЦ за результатами голосування читачів РІСУ

Протягом 2 тижнів читачі РІСУ мали можливість взяти участь у закритому голосуванні на порталі РІСУ за нового Главу Української Греко-Католицької Церкви. Визначилися однозначні лідери голосування, але ніхто не набрав необхідної для перемоги 2/3 голосів.

Протягом 2 тижнів читачі РІСУ мали можливість взяти участь у закритому голосуванні на порталі РІСУ за нового Главу Української Греко-Католицької Церкви. За цей час 144 особи (станом на 16:30 23 березня) віддало свої голоси за понад 15 осіб, яких вони вважали гідними очолити УГКЦ. Визначилися однозначні лідери голосування, але ніхто не набрав необхідної для перемоги 2/3 голосів.

Найбільше голосів набрав єпископ-помічник Глави УГКЦ владика Богдан (Дзюрах) — 39 голосів. Варто зауважити, що владика Богдан був лідером від перших днів голосування. На другому місці стало тримався ректор УКУ о. д-р Борис Ґудзяк — набрав 27 голосів.

3-4 місце поділили архиєпископ Львівський Ігор (Возьняк) і апостольський адміністратор вакантного осідку Апостольського Екзархату для українців візантійського обряду у Великобританії єпископ Гліб (Лончина) — по 15 голосів. Слідом за ними, єпископ-помічник Львівський владика Венедикт (Алексійчук) — 12 голосів, єпископ-помічник Київської архиєпархії Йосиф (Мілян) — 10 голосів.

Серед інших були згадані (не менше двічі) митрополит Перемишльсько-Варшавський Іван (Мартиняк), єпископ-помічник Аргентинський Святослав (Шевчук), єпископ Тернопільський Василь (Семенюк), екзарх Донецько-Харківський Степан (Меньок), о. д-р Іван Дацько.

Не менш цікаво було почути думки читачів, чому вони обирають саме ту чи іншу особу. Доволі часто, називаючи одні і ті ж риси, голосуючі називали різних осіб, які володіють такими рисами.

Таким чином, можна скласти зібраний опис-характеристику бажаного Глави УГКЦ:

• високодуховна і молитовна людина, має вміти почути свою паству, жертовна у служінні;
• добрий організатор і адміністратор, з досвідом управління і дипломатії;
•  людина із стратегічним мисленням і баченням розвитку УГКЦ та постмодерного християнства загалом;
• з фундаментальною богословською освітою;
• інтелектуал, із знанням декількох іноземних мов, відкритий для спілкування;
• людина, яка добре розуміється в обставинах життях в Україні та діаспорі, проте краще такий, що живе і служить в Україні;
• такий, що беззастережно відстоює правду і є твердим у стосунках з владою;
• порівняно молодий і фізично здатний очолювати Церкву.

Багатьма з тих, хто голосував, висловлювалася думка, що новий Глава УГКЦ має продовжувати лінію розбудови східно-католицької Церкви, екуменічно налаштованої і відкритої до діалогу, морального арбітра в суспільстві, яку чітко визначив Патріарх Любомир (Гузар). Висловлювалися побажання, що це має бути харизматична особистість.

Серед учасників голосування були особи, які не могли визначитися зі своєю кандидатурою. Були й такі «доброзичливці», які хочуть ліквідації УГКЦ або щоби її очолили представники РПЦ.

Це опитування не є представницьким і висловлює позицію тих читачів РІСУ, які взяли в ньому участь. Тому його не можна вважати повноцінним загальнонаціональним соціологічним дослідженням. Проте підсумок його результатів в загальних рисах окреслює ті симпатії і побажання щодо нового Глави УГКЦ, які були поширені як в середовищі самої УГКЦ, так і за її межами і в мас-медіа, зокрема.