Синодальний інформаційно-просвітницький відділ УПЦ МП заперечував наявність російських паспортів у Митрополита Онуфрія та у інших архиєреїв Церкви і заявляв, що журналісти "наполегливо шукають неіснуючі російські паспорти у єпископів Української Православної Церкви".
Джерело: LB.ua
“Блаженніший Митрополит Онуфрій є громадянином України від народження і паспортами інших держав не володіє”, - твердили в УПЦ МП і називали інформацію УП про російський паспорт Онуфрія "маніпуляцією".
Однак пізніше Митрополит Онуфрій таки визнав, що мав російський паспорт, якого нібито позбувся.
Він також заявив, що не вважає себе громадянином Росії.
"У відповідь на заяву кореспондента видання "Українська правда" Михайла Ткача (від 7.04.2023 р.) про те, що я маю російське громадянство, хотів би відразу заявити, що я не рахую (вважаю – ред.) себе громадянином Росії".
Онуфрій розповів, що в 1969 році закінчив три курси Чернівецького державного університету, але вирішив покинути університет і вступити до духовної семінарії.
"У Радянському Союзі в той час існували три духовні семінарії: Московська, Ленінградська та Одеська. Як українець, я хотів поступити до Одеської духовної семінарії, але мені відмовили, тому що я покинув університет і це, начебто, буде плямою на українському атеїстичному суспільстві, яке навіть в університеті не виховало в мені дух атеїста. Тоді я таємно поїхав у Росію, в м. Загорськ, де знаходилась знаменита Троїце-Сергієва Лавра і при ній Московські Духовна Академія і Семінарія. Там мене не відкинули, як це зробили в Україні, а прийняли в другий клас Московської духовної семінарії", - повідомив Онуфрій.
Він зауважив, що під час навчання в третьому класі духовної семінарії вступив до братства Свято-Троїцької Сергієвої лаври й у 1971 році прийняв монаший постриг. У стінах Свято-Троїцької Сергієвої лаври він провів дев’ятнадцять років і "мріяв прожити у святій обителі все своє життя", однак у 1988 році його перевели в Україну до Свято-Успенської Почаївської лаври, а в 1990 році – на Буковину.
"У цей час розпався Радянський Союз і я, будучи до цього де-факто громадянином Росії (тому, що я мав постійну прописку в Росії, а це по-сучасному означало – громадянство), взяв український паспорт. Російське громадянство при цьому автоматично продовжилось, але я ним не цікавився і не користувався, воно тоді не мало ніякого значення, і за це ніхто не переслідував. Між Україною і Росією були добрі братські стосунки. Коли ці стосунки стали погіршуватись, особливо останніх десять років, я полишив російське громадянство. У мене немає російського паспорта. Особливо це було підтверджено, коли я виступив проти війни Росії з Україною і засудив російську агресію. Я вважаю себе громадянином тільки України", - заявив Онуфрій.
При цьому він назвав основною причиною того, що не звертав уваги на російське громадянство те, що хотів завершити своє життя у Троїце-Сергієвій лаврі в Росії.
Митрополит бідкається, що погані стосунки між Росією та Україною, розпад СНД, а особливо війна Росії проти України знищили його надію, і зараз він не вважає себе іншим громадянином, крім “рідної моєї землі – України”.
“Не знаю, як політики мене рахують, але я вважаю себе саме таким. Російського паспорта у мене немає", - підсумував митрополит.
При цьому він засудив війну Росії проти України.
“Я засуджую війну Росії проти України та рахую її ганьбою для ангелів і людей, але я глибоко вдячний тим росіянам, які прийняли мене тоді, коли моя Україна відвернулась від мене. Я вдячний Богові за те, що в Росії я зустрів людей: добрих, щирих і боголюбивих – до яких я і сьогодні хочу бути подібним”, - сказав Онуфрій.