Росіяни вивезли зі Ступок - вузлова станція у Бахмуті, частину вірян Свято-Георгіївського храму разом з отцем Олексієм Польченком, який єдиний в громаді залишався, щоб допомагати людям.
Про це bahmut.in.ua розповіла волонтерка, яка допомагала храму в Ступках.
“Більшу частину людей, яких вивезли сьогодні вже виставили (ред. мова йде про списки, які опублікували окупанти). В тому, числі й отець Олексій потрапив в цей список, й люди, як жили в храмі. Це орієнтовно близько 15 осіб. Всіх хто, жив на Ступках до Іллінівки всіх евакуювали три дні тому на ту сторону, в Первомайськ та Шахтарськ. Зараз ті люди, там знаходяться”, — повідомляє жінка.
З людьми, яких вивезли зараз тримати зв’язок не вдається, волонтерка сподівається, що це можна буде зробити найближчими днями.
“Люди, які потрапляють туди спочатку їдуть в Первомайськ, потім Шахтарськ, далі табір фільтрації, далі їм роблять документи в обов'язковому порядку, бо без документів їх нікуди не пускатимуть. Люди очікують на документи, щоб могти купити сім-карти й зв'язатися з рідними. Зазвичай це займає 4-5 днів”, — каже волонтерка.
За словами жінки в Ступках залишалося близько 250 людей, це разом із Ягідним та Берхівкою.
“Найбільше вивезли три дні тому, в списках напевно 70-людей доставили”, — каже вона.
Останній раз з отцем Олексієм, жінка мала зв’язок 20 лютого, коли він виїжджав у Слов'янськ, щоб вивезти людей з дітьми. Він вже не міг їх прогодувати й під обстрілами на власній машині, вивозив людей, каже жінка.
“За весь період війни (ред. мова йде про повномасштабну війну) в храмі жило близько 200 людей. Одні приходили, іншій йшли. Багато допомагали волонтери з Червоного Хреста, в Польщі нам збирали кошти на генератори, допомагав й міський голова. Зі школи взяли мати, щоб люди могли спати, була пічка, людям готували їсти. Отець Олександр намагався у важких моментах створити хороші умови, наскільки це було можливо. В день по території храму могло бути 20 прильотів, але жертв не було”, — розповідає волонтерка.
За словами волонтерки отець Олексій вибрав для себе шлях допомагати людям, тому він вирішив залишитися.
“Він казав, що не може по-іншому вчинити, бо тут його прихожани, він 15 років служив в церкві. Він залишився заради людей, хоча мав можливість виїхати неодноразово. Вирішив піти на такий подвиг, потрапляв не один раз під обстріл, але Бог з його добрим серцем й намірами зберіг в живих”, — наголошує волонтерка.
Волонтерка додає, що священик дуже допомагав людям, він мав місіонерські цінності, спілкувався з молоддю, заснував футбольну команду: Малу й Велику лігу.
“У нас люди привикли, що священика можна бачити тільки в храмі, але в храмі спілкування з ним обмежене, а Олексій був посеред людей, він всім допомагав, дітям, жінкам”, — резюмує волонтерка.