В умовах пандемії і карантину, не будучи в церкві, вірні залишаються Церквою, не маючи змоги зібратися на християнській спільноті, вони залишаються християнами. Про це заявив голова Пасторально-міграційного відділу владика Степан Суспід час онлайн-семінару «Церква і COVID: чи жива парафія?».
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
«В умовах пандемії Церква одержала особливу роль і покликання у суспільстві: говорити не лише про зв’язок між людиною і Богом, а й вчити, як поводитися, говорити про стосунки. Коли ми говоримо про карантин, Covid, обмеження, маски, дистанцію – це все питання стосунків. Ми маємо навчитися правильно їх будувати в цих умовах», – додав голова ПМВ.
Він наголосив, що одне з покликань душпастиря – дбати про здоров’я своїх вірних.
«Добрий пастир має дбати про здоров’я своєї пастви, свого народу. Пастир покликаний не лишень проповідувати. Його парафія – не лишень поле, священик у церкві став не лише душпастирем, а також служителем культури. Церква стала однією з інституцій у суспільстві, яка закликала до карантину, до певних обмежень, дистанцій. Церква виголосила неприпустимі, на перший погляд, слова для неї: щоб люди не приходили до церкви, щоб люди дистанціювалися, щоби зрозуміли, що навіть не будучи в церкві, вони залишаються Церквою, що навіть не маючи змоги зібратися на християнській спільноті, вони залишаться християнами», – зазначив владика Степан.
Владика Степан також зауважив, що карантин спонукав священників до творчості.
«У живих парафіях мають бути жваві активні парохи. І священники, які йдуть в ногу з часом, почали по-іншому дивитися на свою парафію. Багато хто став читати з людьми Святе Письмо, проводити ділення у групах, реколекції, спільну молитву онлайн. Такі парохи живих парафій зуміли втримати людей і бути з ними в одній спільноті», – поділився єпископ.
Голова ПМВ відзначив, що онлайн-служіння у храмах допомогли багатьом не воцерковленим українцям відкрити для себе Церкву.
«Завядки онлайн-Богослужінням багато людей, які ніколи не ходили до церкви, побували у храмах. У час карантину вдалося привернути увагу тих людей, які були поза Церквою, для яких християнство було чимось зовнішнім і які тепер готові бути частиною нашої живої парафії, – зазначив владика Степан. – Залишається навчитися перевести людей з онлайн-формату в оффлайн, щоби вони відчули Церкву живу, яка молиться, яка служить, яка є соціальною, і де душпастир не лишень проповідує, а свідчить культуру стосунків і вміння бути співвідповідальними».
Онлайн-семінар «Церква і COVID: чи жива парафія?» організований академічним католицьким товариством «Обнова» і Комісією УГКЦ у справах родини та мирян.