Ординарій Луцької дієцезії РКЦ відзначив 30-річчя священничих свячень
Про це повідомляє сайт Луцької дієцезії.
Урочистість відбулася в порожньому храмі, без участі вірян, адже карантинні обмеження у Волинській області послабили лише з 1 червня.
Помолитися за свого пастиря приїхали священники Луцької дієцезії. Особливим гостем був єпископ Володимир-Волинський і Турійський ПЦУ Матфей.
В одному з інтерв’ю «Волинському монітору» на запитання, яким єпископ Віталій бачить своє життєве призначення, він відповів: «Відчуваю себе покликаним до священства. Я хотів бути парафіяльним священником, а довелося бути і канцлером, і ректором семінарії, і єпископом. Проте це були завдання, які ставила переді мною Церква, але загалом це покликання священника Римо-католицької церкви».
Священницьке рукоположення єпископ Віталій Скомаровський отримав у 27-річному віці в Ризі, 27 травня 1990 р., разом із 12 іншими кандидатами, зокрема чотирма дияконами з України. Рукоположення здійснив єпископ Вільгельм Нюкша.
У 1990–1991 рр. Віталій Скомаровський служив вікарієм у Бердичеві, в 1991–1992 рр. – секретарем єпископа та вікарієм у Житомирі, в 1992–1995 рр. – настоятелем парафії в Сумах. У 1995 р. отця Віталія призначили канцлером дієцезіальної курії в Житомирі, а в 1998 р. – настоятелем житомирського кафедрального собору Святої Софії. У 2000–2002 рр. – віцеректор Вищої духовної семінарії у Ворзелі, з 2002 до 2011 р. виконував обов’язки ректора.
7 квітня 2003 р. Папа Іван Павло ІІ призначив отця Віталія єпископом-помічником Київсько-Житомирської дієцезії. Єпископську хіротонію звершив 7 червня 2003 р. львівський митрополит, кардинал Мар’ян Яворський. 12 квітня 2014 р. єпископа Віталія Скомаровського призначили ординарієм Луцької дієцезії. Урочистий інґрес до кафедрального собору Святих Апостолів Петра і Павла відбувся 17 травня 2014 р.
Після Меси відбулися травневий молебень до Пресвятої Діви Марії.
У вітальному слові після Меси владика ПЦУ Матфей висловив сум через те, що в цю урочистість віряни не могли прийти помолитися за свого пастиря, однак підкреслив, що під час подібного випробування карантином, яке зараз переживаємо, особлива духовна єдність Церкви здійснюється через людські серця.
