У Володимира Висоцького є така пісня, в якій він говорить про те, що не любить. Мені ця пісня останнім часом часто приходить на думку. Але замість „не люблю” я б сказав „не розумію”.
Я не розумію, чому в нас така маніакальна тяга до всього заморського, не лише в одязі і т.п., але й в елементах побутової культури, світогляду. Зокрема, мене особливо дратує на кожному кроці нагадування, який новий рік надходить за китайським календарем. Наші „всеядні” навіть не розуміють, що згідно з цим календарем Новий рік приходить не 1 січня, а в лютому.
Я не розумію, чому в Україні, де абсолютна більшість громадян себе вважають християнами (хоч номінально), так поважно намагаються слідувати за календарем, який є частиною нехристиянського світогляду? Чому на всіх каналах говорять про гороскопи і астрологічні прогнози на цей рік, день і т.п., але мало де почуєш інформацію, який сьогодні день у православному чи римо-католицькому календарі?
Зрештою, я зовсім не розумію, з якими світоглядними і культурними цінностями стукають у наші електоральні двері ті кандидати, які взяли за свій символ далекосхідного звіра? Чи це знак, що слідом за китайським ширпотребом до нас йдуть з китайськими методами управління державою і ставленням до духовності?
Отже, чогось я тут не розумію...