«Паломництво» у Львові копії чудотворної ікони з Глинян

Період Великого посту дає нагоду кожному християнину не тільки приватно дотримуватися певних великопосних практик, а брати участь у різних місіях, реколекціях, інших духовних заходах, які допомагають зростати у вірі, скріплювати свою душу, коли вона знесилена життєвими тягарами тощо.

Період Великого посту дає нагоду кожному християнину не тільки приватно дотримуватися певних великопосних практик, а брати участь у різних місіях, реколекціях, інших духовних заходах, які допомагають зростати у вірі, скріплювати свою душу, коли вона знесилена життєвими тягарами тощо. У великих містах, містечках, селах нашого краю, які пробуджується у цю весняну пору під спів птахів, оживають і людські душі під впливом проповідей чисельних місіонерів, реколектантів як з єпархіального духовенства, так і монашества. Духовна віднова вірних супроводжується і вшануванням святих ікон та інших сакральних реліквій, які дають надію на тілесне та духовне оздоровлення.

Не винятком у цьому стала й львівська парафія Всіх святих українського народу по вул. С. Петлюри, де кілька тижнів, аж до 6 квітня перебуватиме копія славетної Глинянської ікони Розп’ятого Спасителя. Початок її вшанування припав на Хрестопоклонну неділю, під час ранкової св. Літургії, яку служили сотрудник храму всіх святих українського народу о. Остап Гнатів, парох містечка Глиняни (Золочівський р-н Львівської обл.) о. Андрій Лукачик, а співслужив їм диякон о. Олексій Медик.

Сотні людей мали змогу послухати змістовну проповідь о. Андрія, який коротко розповів історію Глинянської ікони Розп’ятого Спасителя. Дерев’яна церква, у якій зберігається оригінал цієї святині, датується 1562 роком. В кінці XVIII ст. вона була перебудована, і хоч неподалік збудовано муровану церкву 1894 року, все ж вона залишалася місцем молитви, де зберігався старий іконостас. І коли громада у 30-их роках минулого століття вирішила розібрати вже доволі старий храм, на почорнілому іконостасі заясніла ікона Христа Розп’ятого. Місцеві дітп в 1936 році побачили на Свят-вечір спочатку світло, яке розходилося у церкві, а потім крізь шпарину освітлену ікону, яка в чудесний спосіб відновилася. Цей факт підтвердила духовна комісія, призначена митрополитом Андреєм Шептицьким, а в 1938 році папа Пій IX своїм декретом надав право відпусту у глинянській церкві. З того часу, як зазначив о. Андрій, зафіксовано немало випадків оздоровлень та чудодійних фактів. Далі наука проповідника стосувалася важливості терпінь у житті християнина, зокрема, ця глинянська ікона, на переконання багатьох, допомагала духовно зміцнитися тим, хто залишався греко-католиком після псевдособору 1946 року і мужньо йти їм на переслідування. Так само, на думку проповідника, і сучасна людина потребує усвідомлення терпінь не як якихось непотрібних мук, а певної благодаті, завдяки якій людина скріплюється у вірі…

По закінченні Літургії сотрудник храму о. Остап наголосив, що попереднім місцем вшанування ікони Розп’ятого Спасителя була церква Воскресіння ГНІХ по вул. Городоцькій і там зафіксовано п’ять чудесних оздоровлень, які мають медичний висновок.

Отож, усі, хто відчуває духовну та тілесну потребу діткнутися до копії ікони, має нагоду зробити це до Благовіщення у храмі всіх святих українського народу.