Увечері 5 серпня в лісабонському парку Тежу Папа Франциск очолив молитовне чування, в якому взяли участь понад мільйон п'ятсот тисяч паломників з усього світу.
Про це повідомляють Новини Ватикану.
Звертаючись до учасників 37-го Всесвітнього дня молоді, Святіший Отець прокоментував девіз Лісабонської зустрічі – «Марія встала і пішла поспішно».
Подякувавши паломникам за подорож до Португалії, Папа нагадав, що Діва Марія, щойно дізнавшись про вагітність своєї родички Єлисавети, негайно вирушила до неї. Замість того, щоб обмежитись власною радістю, Марія безкорисливо приходить на допомогу іншій жінці. Чому вона зробила такий жест, якщо її ніхто не просив? Пресвяту Діву надихала місіонерська радість, що випливає з любові, із прагнення принести втіху і зробити щось добре для інших. Марія йде, бо любить, а «хто любить, той летить, прагне, радіє» (Про наслідування Христа, ІІІ, 5).
Святіший Отець наголосив, що «радість – це місіонерство», і поставив запитання молодим людям: знайшовши сенс життя в посланні любові Христа, чи готові вони ділитися цією радістю з іншими?
Папа закликав молодь з повагою згадати тих, хто був джерелом радості та променем світла в їхньому житті, – батьків, друзів, священиків, катехизаторів, наставників… Вони – витоки нашої радості, і слід замислитись, як ми самі можемо стати для інших такими ж джерелами радості та підтримки. Часом це стомлює, але духовне життя потребує постійного тренування. Як у футболі, не можна зупинятися на досягнутому: важливо не опускати руки і безстрашно, наполегливо й безперервно йти вперед, ніби сходячи на гірську вершину.
Папа нагадав молодим паломникам, що навіть якщо в дорозі трапляються падіння, необхідно одразу встати та рухатися далі. Якщо ж поруч упала інша людина, потрібно нахилитися над нею, простягнути руку і допомогти піднятися на ноги: це єдиний момент, коли можна дивитися на людину зверху вниз.
Наприкінці звернення Святіший Отець нагадав про безоплатну любов Ісуса, яка спонукає йти з надією і радістю, ніколи не забуваючи про своє коріння:
«Ідіть вперед без страху та боязні!»